– Я ніколи не забуду, як моя донька йшла назустріч машинам, падала, непритомніла, дивилася мені в очі і казала – мамо, це все, – розповідає пані Світлана з Маріуполя, бабуся дворічного Артемчика, що лікується в Охматдиті.
Вони вибиралися із Маріуполя на власних авто. Їхали колоною, і вже на під’їзді до Запоріжжя, на пагорбі їх почали обстрілювати із Градів.
Окрім Світлани і Артемка, у машині перебували дідусь, батьки хлопчика та його дядько. Усі, окрім Світлани, отримали важкі поранення і спочатку були госпіталізованими до лікарень Запоріжжя. А згодом – до Львова.
У маленького Артемчика тотальне мінно-вибухове ураження тіла. Але завдяки лікарям, йому вже нічого не загрожує.
Тринадцятирічний Іван, який разом зі своїми батьками також їхав до Запоріжжя, отримав важчі ушкодження.
Хлопчика доправили до лікарні Львова у важкому стані з відкритою черепно-мозковою травмою, відкритою травмою грудної клітки, множинними мінно-вибуховими ураженнями черевної порожнини, верхніх і нижніх кінцівок тощо. Хлопчик прибув з апаратами зовнішньої фіксації.
Сьогодні вже проведено кілька обстежень, скореговано терапію, він у свідомості, самостійно харчується.

Зі слів мами Івана Марії, хлопчик під час обстрілів прощався із життям, проте вижив і бореться. А ще він мріє стати справжнім футболістом.