Тепер солі та цукру в шкільних обідах буде менше, а от спецій, овочів і фруктів – більше. І це не обговорюється, вважають фахівці.

Але батьки розпалили такий вогонь дебатів із приводу шкільного харчування, що соцмережі палають уже кілька днів поспіль.

Справа у тому, що з 1 січня у школах запровадили нові норми харчування та нове меню. Частина людей категорично проти таких змін. На їхню думку, їжа у школі наразі несмачна. Овочів, яких забагато, діти не їдять.

Інші ж говорять, що вкрай важливо переходити до здорових харчових звичок не тільки дітям, а й батькам.

Розберемось у ситуації

У фахівців свої аргументи, часом невтішні: кожна третя дитина в Україні в 11 років уже має зайву вагу або ожиріння.

Це велика цифра та страшна перспектива, бо більшість з них уже в підлітковому віці, а згодом опиняться у групі ризику на серцево-судинні захворювання, діабет та рак. І ми матимемо хвору націю.

Отже, зміни у шкільному харчуванні назріли давно, і колись вони таки мали відбутися. І відбуваються нарешті. Реформа шкільного харчування була розпочата у 2020 році.

Дуже важливо, що почали з дітей, тому що харчові звички формуються в дитинстві, і саме тоді  їх найлегше змінити.

Що ми мали до 1 січня 2022 року

Діти вживали забагато картоплі та насичених жирів, солодощів та солі. Враховуючи малорухливий спосіб життя сучасної малечі, це  призводило до виникнення проблем зі здоров’ям.

Документи, що регламентували шкільне харчування, затверджувалися майже 20 років тому. Вони елементарно не відповідають сучасним фізіологічним потребам дітей.

Що передбачає реформа

 – Нові норми харчування – це новий підхід до організації збалансованого різноманітного меню, в якому враховані всі сучасні рекомендації щодо того, скільки на день має бути порцій головних корисних продуктів, на скільки слід обмежити сіль, цукор і жири, які продукти загалом мають бути в харчуванні, – сказав президент Асоціації дієтологів, к.м.н. Олег Швець. – Сосиски новими нормами не передбачені.

Загалом нова система пропонує дітям  понад 150 страв та чотиритижневе меню, що дає змогу урізноманітнити раціон.

Енергетична цінність і калорійність їжі теж має відповідати віковим потребам.

Експерти стверджують, що боятися оновленого меню не варто, навіть якщо дитина не їла раніше нічого подібного, до всього можна звикнути.

Більше того, меню, яке розроблялось Євгеном Клопотенком у тісній співпраці з фахівцями МОЗ України, Асоціації дієтологів України є новаторським, але при цьому не є догмою. І сам автор це стверджує у соцмережах, коли спілкується з батьками.

Головне, дотримуватися норм і збалансувати харчування школярів.

Кожна школа може використати страви з меню Євгена Клопотенка, може розробити своє меню і узгодити його в Держпродспоживслужбі. Адже Україна велика, і у різних її куточках є свої харчові традиції. Це також потрібно враховувати.

Щоб переконатися, що нічого страшного нові норми не несуть, потрібно почитати Постанову Кабінету міністрів України №305 від 24 березня 2021 року. Вона передбачає:

• До 75% продуктів у їдальнях мають бути рослинного походження: овочі, злакові, фрукти, ягоди;
• Картопля – не більше двох разів на тиждень;
• Продукти із високим вмістом харчових волокон (гречка замість рису);
• Цільнозернові хлібобулочні з додаванням висівок, насіння;
• М’ясні страви необхідно комбінувати з овочевими гарнірами чи салатами;
• Насичені жири (вершкове масло), мають становити до 10% від загальної кількості калорій;
• У стравах можуть бути очищені горіхи або насіння. Це треба зазначати в меню.
• Плавлений сир не дозволяється;
• Сіль використовувати тільки йодовану.
• Під забороною всі соуси, крім кетчупу з високим вмістом томатів на 100 г продукту;
• Питна вода має бути доступна завжди, сік в обмеженій кількості й без цукру.

Із буфетів мають зникнути  чипси, сухарики, тістечка, газовані солодкі напої, кава.

Як бачимо, нічого шкідливого для здоров’я й сумнівного в нових нормах харчування немає.

Так чого ж бояться батьки

У коментарях в соцмережах батьки занепокоєні, що діти не бажають пити чай та соки без цукру, їсти котлети на пару замість смажених та сосисок. Вони відмовляються від овочевих супів та борщу, а отже, залишаються голодними або ж переходять на бутербродний тип харчування.

– Якщо дитина замість чаю та соку без цукру питиме воду, це ще краще, – стверджує Олег Швець.

Навіщо чекати 40-50 років, доки діти виростуть, захворіють і нарешті зрозуміють, що солодкі напої шкідливі.

Цукор – зло

 – Надмірне споживання цукру значно збільшує поширеність карієсу зубів, – говорить лікар-дієтолог Олег Швець.

Батьки повинні зрозуміти, що хліб та солодка випічка у надмірній кількості призводять до підвищення артеріального тиску. Наразі гіпертонія не просто помолодшала, вона стала юною, оскільки вже навіть підлітки мають високий тиск.

Крім того, у випічці та солодощах міститься багато трансжирів, що негативно впливають на судини та прискорюють розвиток серцево-судинних хвороб, а сосиски та ковбаси містять інгредієнти, що викликають захворювання шлунково-кишкового тракту та рак.

Отже, якщо повернутися до старого меню з сумнівно смачними котлетами та сосисками, які ми чомусь вважаємо нормальною їжею, наші діти, Ваші діти за кілька років матимуть підвищений кров’яний тиск, серцево-судинні хвороби, захворювання підшлункової залози та печінки, рак через агресивні добавки, які містяться в оброблених продуктах харчування.

А згодом прихильність до солоного приведе їх до інфарктів і інсультів.

Так що захищають батьки, висловлюючи недовіру і навіть ворожість до нововведень у шкільному харчуванні? Майбутні хвороби своїх дітей.

Про алергії

Багато батьків скаржаться, що діти через алергії не можуть вживати чимало страв з нового меню.

Близько 10% дітей мають алергії на деякі харчові продукти, погоджується Олег Швець.

У дошкільнят таких випадків більше, у школярів – менше. Це теж потрібно враховувати.

Найчастіше алергії виникають на яйця, молоко, сою, горіхи, пшеницю, рибу та морепродукти.

Дитина не може їсти продукти, на які в неї алергія. І батьки повинні принести довідку та рекомендації лікаря щодо організації харчування такої дитини. Все можна владнати.

Щодо харчової непереносимості глютену. Непереносимість глютену – це захворювання під назвою целіакія. На нього страждає до 1% людей.

– Але є багато батьків, які вважають, що їхні діти, попри те, що в них немає целіакії, не переносять глютен, – говорить дієтолог. – Або що вони не мають їсти глютен, бо це погано.

Медицина вважає, зазначив Олег Швець, що глютен і злакові продукти – корисні. І виключати їх із раціону, якщо немає целіакії, безглуздо.

Те саме стосується лактози. За словами дієтолога, первинна алактазія трапляється в одному випадку на 500 тисяч або мільйон дітей. Тому відмовлятися від молочних продуктів у дитинстві не варто.

Протистояння чи комунікація

А для того, щоб добра та вкрай потрібна справа – збереження здоров’я українців – не вмерла, потрібно роз’яснювати людям, батькам, бабусям, що таке здорове харчування, навіщо воно впроваджується і яка мета новацій.

Так, зараз через пандемію не збереш батьківські збори (хоча чому б і ні – на свіжому повітрі можна), та є маса каналів для комунікацій, де можна викладати меню школи, цікаву інформацію про продукти харчування, про вплив на організм тих чи інших поживних речовин, інтерв’ю з фахівцями. Це можуть робити самі учні на уроках інформатики.

Нещодавно почав роботу портал Знаїмо, де є інформація про реформу шкільного харчування для всіх охочих: директорів шкіл, працівників харчоблоків, вчителів, батьків і учнів.

Потрібні лише бажання та творчий підхід всіх ланок суспільства, щоб змінити ставлення до здоров’я та середовище, яке має уже з дитинства формувати здоровий вибір у майбутніх дорослих людей.

Якщо діти у школі щодня будуть бачити і їсти лише здорові продукти, вони можуть змінити нездорові харчові звички в родині.