Вже настав останній місяць літа і поступово наближається осінь разом з новим навчальним роком. Багато дітей підуть до школи вперше: хтось із цікавістю, а хтось – зі страхом невідомого. Але є й ті, хто навідріз відмовляється ходити у школу та чути про навчання.

Дитячий психолог Анастасія Плотнікова розповіла Фактам ICTV про те, як підготувати дитину до школи так, щоб вона хотіла туди ходити.

Чому дитина може не хотіти йти до школи

Найчастіше діти не хочуть іти до школи через неготовність або надмірне почуття тривоги. Наприклад, дитина може не хотіти йти до школи тому, що вона не готова до цього психологічно, тобто, психічні процеси, які братимуть на себе більшу частину навантаження під час навчання, можуть бути ще не сформовані до того рівня, якого вимагає навчання. Такій дитині складно утримувати себе в діяльності, виконувати нецікаві, але потрібні завдання, тривалий час бути зосередженою та ін.

Також у дитини можуть бути труднощі у спілкуванні. Тоді вступ до школи буде викликати багато тривоги соціального характеру, оскільки дитина боятиметься знайомитися, заводити нових друзів, може надмірно переживати через те, що подумають вчитель та однокласники, а також боятися говорити перед усім класом.

Діти зі зниженою самооцінкою можуть не хотіти йти до школи, оскільки вони не вірять у власну спроможність бути успішними в навчанні, завчасно програмують себе на невдачу. Логічно, що дитині не хочеться йти туди, де, на її думку, в неї нічого не вийде. Така дитина потребує особливої підтримки дорослих.

Як психологічно підготувати дитину до школи

За словами психолога, щоб дитина була готовою піти до школи своєчасно, нічого особливого робити не потрібно. Достатньо протягом дошкільного дитинства забезпечувати можливості та створювати умови, щоб дитина розвивалася за віком.

– У дошкільному віці велике значення має сенсомоторний розвиток, фактично це база для формування основних психічних процесів. Не менш важливу роль має розвиток мовлення, за яким, окрім комунікативних функцій, стоїть уміння дитини регулювати себе та свою поведінку, – каже спеціаліст.

Якщо організувати розвивальні заняття, навчання та дозвілля дитини дошкільного віку належним чином, підготовка до школи не потребуватиме додаткових зусиль.

А стосовно того, як підготувати дитину до нового етапу життя – тут слід виходити з рівня готовності дитини. Під час оцінки готовності дитини до школи, батькам варто дивитися не лише на те, як розвинені психічні процеси пам’яті, уваги, мислення, а і на вміння дитини спілкуватися, вирішувати проблеми, ладнати з труднощами, витримувати фрустрацію.

Якщо помітна слабкість якоїсь із цих сфер, батьки отримують рекомендацію щодо того, як саме ці навички слід розвивати.

– Але універсальною порадою для всіх будуть ігри з дитиною в “школу”, коли моделюються типові для шкільного життя ситуації та програються сценарії їхнього розвитку, – додала вона.

Що робити, якщо дитина не хоче йти до школи

Якщо дитина не хоче йти до школи, це може означати, що в неї ще не сформована навчальна мотивація. Відповідно, такій дитині ще хочеться гратися, і потрібно дати їй можливість назбирати необхідні для навчання психічні функції в ігровій діяльності. Важливість дитячої гри неможливо переоцінити. Гра є “полігоном” людської практики, і в ній дитина самореалізується насамперед як представник соціуму, опановує тонкощі спілкування, засвоює норми і правила, здійснює самопізнання.

Якщо ж йдеться про п’ятирічну чи шестирічну дитину, яка не хоче йти до школи, психолог радить почекати мотиваційної готовності.А якщо вже виповнилося сім, то слід більш прицільно попрацювати над розвитком емоційно-вольової сфери, адже саме у ній закладений механізм мотивації.

Чи потрібно вмовляти дитину

– Знову ж таки, небажання йти до школи є корисним діагностичним маркером, який свідчить про недостатню сформованість емоційно-вольової сфери. Якщо умовити чи переконати дитину йти до школи, це не змінить кореня проблеми, ба більше – якщо дитина все ж піде до школи, будучи не готовою психологічно, це матиме значно гірші наслідки, – пояснила психолог.

Тому, по-перше, не буде можливості для природного дозрівання певних структур головного мозку (а вони довершують своє формування у грі). По-друге, під час шкільного навчання психіка дитини перебуватиме в навантаженні, не співмірному з її розвитком на цей момент, що, своєю чергою, призводить до нервового виснаження.

Як змотивувати дитину

Найкращий спосіб зацікавити дитину у чомусь – це показати зацікавленість на власному прикладі. Скажімо, щоб дитина полюбила читати книжки, її батькам достатньо самим регулярно читати літературу, а також читати разом з дитиною та запроваджувати довкола цього різні родинні звичаї.

– Я можу з упевненістю сказати, що діти батьків, які підтримують концепцію lifelong-learning та самі не припиняють захоплено пізнавати світ, будуть любити навчатися та вбачати в навчанні дуже цікаве для себе заняття. Якщо ж батьки дитини мають обмежене коло інтересів та не поглиблюють свої знання, переконувати її, що вчитися – цікаво і потрібно, було б марнослів’ям. Щобільше, це ніколи не спрацьовує, – каже вона.

Окрім власного прикладу, яким батьки показують дитині, що навчатися – корисно і захопливо, гарним заохоченням до навчання буде розуміння дитиною свого дорослішання з настанням етапу шкільного життя. Варто проговорювати з майбутнім школярем переваги дорослішання, тобто, як саме навчання та відповідальність пов’язані з можливістю в майбутньому вести повноцінне доросле життя. Дуже добре було б підкріпити ці уявлення й дати дитині більше свободи, власного простору, можливості бути самостійною з початком навчання у школі. Тоді, окрім тягаря нової відповідальності, вона отримає багато приємних бонусів, і дорослішання ставатиме дійсно свідомим і бажаним.

Як закликати дитину до відповідальності

– В нормі, дитина повинна йти до школи, коли у неї достатньо розвинена довільна регуляція поведінки. Це означає, що для дитини не становить надмірних зусиль зробити домашнє завдання, зібрати портфель або обмежити себе в чомусь бажаному на користь потрібного. Тобто така дитина може керувати собою зусиллям волі, і завдяки цьому вона може свідомо ставитись до вимог необхідності, – додала Плотнікова.

Тому замість того, щоб закликати дитину до відповідальності передчасно, психолог радить почекати природного дозрівання необхідних психічних функцій, і тоді стимулювати чи заохочувати не буде потреби. Дитину, яка готова до шкільного навчання, немає потреби закликати до відповідальності.

Те, що батькам краще не робити

Спеціаліст переконує, що не можна сварити за те, що дитина має труднощі з навчанням, а також не бажано допускати, щоб навчання було умовою доброзичливого ставлення батьків до дитини. Неважливо, які оцінки отримує дитина – вона має усвідомлювати, що її люблять і приймають, незалежно від її інтелектуальних можливостей. Дитина має розуміти, що вона є цінною людиною сама собою, що має надійний тил та опору у вигляді своєї родини.

В протилежному випадку в дитини може сформуватися правило життя – заслуговувати любов досягненнями, що неабияк може вплинути на її психологічний добробут.