Демодекоз - це ураження шкіри, викликане кліщем вугрової залозниці (Demodex folliculorum). Патогенна роль збудника для шкіри людини сумнівна, тому демодекоз останнім часом не розглядається як самостійне захворювання. Кліщ Demodex folliculorum може бути виявлений на здоровій шкірі, тому його слід вважати умовно-патогенним.

- Однак до цього часу існує неоднозначне ставлення до діагнозу демодекоз. У повсякденній практиці лікарі рідко ставлять цей діагноз, хоча наявність кліщів підтверджують лабораторними методами, - зазначила лікар. 

Захворюваність на демодекоз становить від 2 до 5% і посідає сьоме місце за частотою серед шкірних захворювань. У структурі акнеформних дерматозів демодекоз займає 10%.

Найбільша кількість випадків ураження демодекозом відзначається у людей у віковій групі 20-40 років. Співвідношення чоловіків і жінок приблизно 1:4. Такий розподіл, можливо, пов'язаний з тим, що жінки більш вимогливі до своєї зовнішності. 

Причиною виникнення хвороби можуть бути домашні тварини (найчастіше коти й собаки) та контакт із людиною-носієм.

- У весняно-літній період відзначається збільшення захворюваності. Можна припустити, що це пов'язано з підвищеною інсоляцією, зміною температури зовнішнього середовища, загостренням хронічних захворювань (особливо патологією шлунково-кишкового тракту і ендокринною патологією), - стверджує Пустова.

За словами дерматолога, демодекоз можна розділити на первинний і вторинний.

Первинний демодекоз виникає як самостійне захворювання, а вторинний є наслідком вже наявних хвороб шкіри.

За типами розташування висипань виділяють такі форми демодекозу:

• центральний тип (локалізація висипів переважно в області Т-зони, де спостерігається багато сальних залоз);
• медіальний тип (локалізація висипань на шкірі лоба, центральній частині щік і області підборіддя);
• асиметричний тип (локалізація висипань з одного боку обличчя);
• латеральний тип (локалізація висипань у бічних областях обличчя);
• тотальний тип (рівномірний розподіл висипань по всій шкірі обличчя).

Вторинний демодекоз може ускладнювати багато шкірних захворювань, наприклад: розацеа, розацеоподібний дерматит; себорейний дерматит; пероральний дерматит.

• свербіж;
• печіння;
• відчуття повзання комах під шкірою;
• розпирання;
• повторюваність висипань;
• вузлики та гнійнички на тлі почервоніння шкіри;
• лущення шкіри;
• під час уражень очей спостерігаються лусочки по краю повік та "комірець" навколо повік.

Лікар розповіла, що первинний демодекоз виникає на незміненій шкірі. Свербіж з'являється одночасно з висипаннями. На шкірі виникає почервоніння, вузлики та гнійнички. Із супутніх захворювань найчастіше хворі мають патологію шлунково-кишкового тракту і органів сечовидільної системи.

Водночас вторинний демодекоз виникає на тлі будь-якого дерматозу і залежить від психоемоційного стану, аліментарних і екзогенних причин. В основі захворювання лежить порушення тонусу судин. Спостерігаються переважно вузлики і гнійнички. Серед супутніх патологій зустрічаються захворювання травного тракту, патологія серцево-судинної системи, гінекологічні захворювання і ендокринопатії.

- Загострення виникають переважно влітку. Тривалий хронічний перебіг демодекозу характеризується потовщенням шкіри, відчуттям стягування, зменшенням еластичності і м'якості, наявністю серозних або кров'янисто-гнійних кірочок. Приєднання вторинної інфекції супроводжується появою глибоких гнійничків, вузлів, абсцесів, що може призводити до спотворення обличчя, - каже вона.  

Якщо у людини з'явилися вищеперераховані симптоми, необхідно відразу звернутися до дерматолога. Під час консультації лікар має оглянути пацієнта та визначити метод діагностики, якщо це необхідно.

Якщо лікар запідозрив демодекоз, слід провести лабораторну діагностику. 

- Найчастіше проводять зішкріб шкіри або дослідження за допомогою липкої стрічки (скотч-метод). Критерієм кліщової активності вважається кількість у понад п'ять дорослих особин, личинок або яєць на  квадратний сантиметр, - наголосила дерматолог. 

Зішкріб не є високоінформативним методом і не доводить відсутність кліщів, адже вони можуть перебувати в глибині сально-волосяних фолікулів. 

Під час діагностики демодекозу повік, нормою вважається виявлення одного кліща на 2-4 віях. 

Під час вибору терапії необхідно враховувати клінічну картину захворювання, тяжкість процесу, а також супутню патологію пацієнта. Медицина не стоїть на місці, і в останні роки на нашому ринку з'явилися високоефективні препарати для лікування цього захворювання.

- Однак відповідати на запитання про методи лікування демодекозу завжди дуже складно. Часто пацієнти, прочитавши таку інформацію, починають займатися самолікуванням і потім приходять на прийом до лікаря у вкрай незадовільному стані, - розповіла лікар. 

За її словами, дерматологам доводиться застосовувати всі знання і вміння, щоб врятувати шкіру пацієнта. 

- У медицині найважливіше: поставити правильний діагноз і призначити правильне лікування. А для цього ви повинні прийти до лікаря. Тому, якщо у вас виникнуть проблеми, про які ми сьогодні поговорили, приходьте до фахівців, - підсумувала вона. 

Щоб запобігти виникненню демодекозу та інших шкірних захворювань, слід добирати базовий догляд:

• м'яке очищення, яке не пересушуватиме шкіру;
• повноцінне зволоження;
• не використовувати олійки для обличчя;
• використовувати сонцезахист;

Важливо, щоб ці засоби були підібрані під саме ваш тип шкіри та її стан.