Якщо про фізичну реабілітацію дорослих інформації досить багато, то про роботу з дітьми говорять рідше.

Факти ICTV звернулися до фізіотерапевта Благодійного фонду Запорука Тетяни Маковської із запитанням, чим же відрізняється реабілітація дітей від реабілітації дорослих.

16 років працює з дітками, що перенесли складні операції

Кращого експерта годі й шукати. Пані Тетяна 16 років допомагає підопічним Запоруки повертатися до повноцінного життя після лікування онкологічних захворювань.

Вона працює з дітками, які одужують від раку та інших тяжких захворювань, а також із пацієнтами з аутистичним спектром.

– Програми реабілітації пишуться під конкретну недугу, а не під вік, хоча його обов’язково варто враховувати, – наголошує Маковська.

За її словами, відмінності між реабілітацією дорослих і дітей є. І на них варто зважати.

Діти менш мотивовані виконувати вправи

Фізіотерапевт зазначає, що дитина, на відміну від дорослого, може вередувати, бешкетувати, вмикати “нехочуху”.

Доволі складно пояснити малюкові, навіщо робити якісь вправи, особливо, коли це ще й спричиняє біль.

– До кожної дитини потрібен індивідуальний підхід: з однією треба гратися, а іншій – чітко пояснювати цілі та тривалість реабілітаційних процедур, – каже Тетяна.

Вона ще до операції шукає спільну мову з майбутніми підопічними.

– Я приходжу, знайомлюся, розповідаю, чим ми будемо займатися. Люблю показувати відео або книжку, де все розписано, – розповідає Маковська.

Тетяна також запрошує на заняття дітей, які вже пройшли реабілітацію і можуть показати свої результати. Таким чином, на прикладі інших діти бачать, як важливо виконувати те, що кажуть фізичні терапевти.

Діти швидко ростуть і легко навчаються

За словами експертки, найкращих результатів у реабілітації досягають діти молодшого віку. Вони швидко адаптуються і легше переносять оперативні втручання.

Наприклад, дітям набагато легше, ніж дорослим, освоїти ходьбу на милицях. Крім того, серед дітей менше пацієнтів з надмірною вагою та хронічними захворюваннями, що позитивно впливає на результати реабілітації.

Однак швидкий ріст може створювати і деякі складнощі.

– У дітей набагато частіше після операцій на кінцівках буває сколіоз, тому варто постійно спостерігатися у спеціалістів і вчасно реагувати на зміни, — говорить Маковська.

Діти потребують підтримки, але не гіперопіки

Тетяна наголошує, що для дітей дуже важлива підтримка батьків та інших дорослих.

Саме на них покладається відповідальна місія — робити домашні завдання, підтримувати і підбадьорювати дітей.

Але буває так, що мами занадто опікають дитину, демотивують робити ту чи іншу вправу, вважаючи, що це боляче або зарано. Тоді фізіотерапевтам доводиться працювати ще й з батьками. 

– Гіперопіка тільки заважає рухатися вперед. Звісно, батьки непокояться за дітей, тому доводиться до всіх шукати підхід, — пояснює Тетяна.

Діти хочуть гратися

Основний вид діяльності дітей — гра, тож фахівці використовують її для зацікавлення та спрямування енергії у потрібному напрямку.

– Буває так, що збираємо декількох дітей докупи, поки всі грають, приміром, у “крокодила”, я з однією дитиною займаюся, – розповідає Маковська.

Коли фахівець завершує роботу, дитина приєднується до гурту, а вправи йде виконувати інша.

А одного разу був випадок, коли Тетяні довелося долучити до занять власного сина. Один хлопчик не хотів згинати коліно. Він плакав і вередував. Тоді фізіотерапевт запитала його, що йому найбільше подобається. Дитина назвала одну з комп’ютерних ігор. Тетяна пригадала, що саме такою грою захоплюється і її син. Тож вона попросила сина зателефонувати малюку і пограти з ним у цю гру онлайн.

– Доки вони грали, ми працювали, і кут згинання коліна за це заняття збільшився на 20 градусів. Хлопчик навіть сказав, що було боляче тільки трішки, — пригадує Тетяна.

Діти важче переживають втрату колишнього життя

Діти важче за дорослих переносять втрату волосся після хімієтерапії, зміни в тілі після операції.

Їм важче пристосуватися до нових умов життя, тривалого перебування у лікарні. Вони часто не розуміють, чому все змінилося персонально для них, коли інші діти проживають геть інше дитинство.

Тому під час реабілітації маленьких пацієнтів фізіотерапевти працюють у тісній співпраці з психологами, щоб допомогти дитині адаптуватися до змін.

Фото: БФ Запорука