Дослідження англійських вчених показало, що сила зв’язку між нашим мозком і внутрішніми органами пов’язана з тим, як ми ставимося до своєї зовнішності. Наукова робота вперше виявила зв’язок між зображенням тіла та обробкою мозком внутрішніх сигналів, що виникають несвідомо.

Було встановлено, що дорослі, чий мозок менш ефективний у виявленні цих внутрішніх повідомлень, з більшою ймовірністю будуть відчувати сором перед своїм тілом і заклопотаність своєю вагою.

На думку вчених, дослідження може мати терапевтичне значення для людей, які страждають станами, при яких образ тіла відіграє значну роль. Наприклад, несвідомі сигнали можна зробити усвідомленими.

Подальші дослідження можуть бути застосовані навіть в клініці, оскільки реакція мозку на сигнали кишечника може вказувати на схильність до розладів харчової поведінки.

Учасники дослідження – група здорових дорослих з Великої Британії – спочатку взяли участь у чотирьох оцінках образу тіла, щоб виміряти їх почуття задоволеності тілом, функціональності тіла, сорому за своє тіло і заклопотаність своєю вагою.

Потім дослідники провели вимірювання внутрішніх сигналів учасників. Деякі повідомлення, що йдуть від серця і кишечника, обробляються на несвідомому рівні, і нервова система інтерпретує ці сигнали, щоб надати в мозок постійно оновлювану інформацію про внутрішній стан організму.

Сила зв’язку між кишечником і мозком вимірювалася шляхом одночасної реєстрації електричної активності обох областей. Дослідники також виміряли реакцію мозку на серцебиття.

Вони виявили, що більш слабкі реакції мозку на кишечник і серце були значно пов’язані з підвищеним рівнем сорому за своє тіло і стурбованістю своєю вагою.

– Ми сприймаємо своє тіло як зсередини, так і зовні: ми можемо знати, як виглядають наша шкіра і кінцівки, так само як ми відчуваємо голод або наскільки сильно наше серце б’ється під час вправ, – зазначила доцент кафедри когнітивної нейробіології Джейн Аспелл.

За її словами, мозок менш реагує на ці неявні сигнали зсередини тіла, якщо люди з більшою ймовірністю будуть дотримуватися негативних поглядів на зовнішній вигляд свого тіла.

Можливо, коли мозок має більш слабкий зв’язок з внутрішніми органами, він приділяє більше уваги зовнішнім аспектам, тому зовнішній вигляд стає набагато більш важливим для самооцінки.

– Нам потрібно зрозуміти, чому мозок у одних людей краще розпізнає ці внутрішні сигнали, ніж у інших. Ми очікуємо, що це частково пов’язано з відмінностями в нейроанатомічних зв’язках між мозком і внутрішніми органами, і це буде предметом майбутніх досліджень, – зауважив науковий співробітник університету, провідний автор Дженніфер Тодд.

Дослідження може допомогти людям позбутися негативного сприйняття свого тіла, і це має помітно вплинути на якість їхнього життя.