Головний дитячий імунолог м. Києва – Федір Лапій розповів Фактам ICTV, чому треба робити щеплення, яка реальна картина дитячої смертності в Україні та світі, на які вакцини від держави ми маємо право розраховувати.

Ставлення до вакцинації

Якщо я скажу, що я вакцинований і вакциновані мої діти – це буде відображати моє ставлення?

Якщо собака цінної породи, то його вакцинують, захищають. Та чомусь виникає питання, чи треба вакцинувати дітей.

Реальні факти

Федір Лапій зізнався Фактам ICTV, що в Дніпропетровській області з початку 2016 року померло 4 дітей на першому році життя від кашлюка. Ці випадки смерті можна було уникнути.

Щорічно у світі народжується понад 130 млн. дітей і приблизно 12 млн. дітей помирають у віці до 14 років.

Близько 9 млн. дітей помирають від інфекційних захворювань, причому 3 млн. – від інфекцій, проти яких є ефективні вакцини.

Якщо ми говоримо про кір, то для Європи, включаючи Україну, характерна летальність – одна дитина з 1000.

Тобто, не зважаючи на сучасну медицину, 500 тис. дітей рано чи пізно захворіють на кір. За статистикою – 500 з них може померти від енцефаліту, до якого призводить кір.

На початку ХХ століття –  8 з 10 дітей не доживали до 2 років. З цих 8 дітей: 2 не доживали через кашлюк, 2 дітей – через кір.

Зараз вакцинацією охоплено 80% дитячого населення світу, це щорічно сприяє порятунку 127 млн. життів і попереджає розвиток важких ускладнень від цих інфекцій.

Вакцинація – це єдиний надійний спосіб уникнути інфекційних захворювань і спричинених ними ускладнень.

Кожні 5-6 років в Україну приходить кір

Все залежить лише від кількості хворих – 1,5 млн чи 50 тис. Відповідно, від цього залежать цифри кількості померлих, госпіталізованих і тд.

2016-2017 гг. – час, коли кір знову з’явиться, з огляду на епідемії попередніх років.

Питання економіки

Програма імунопрофілактики в Україні – це близько 500 млн/грн в рік. Розраховані вони на профілактику, тобто на закупівлю вакцин.

Багато це чи мало? Треба зауважити, що немає медицини у світі, на яку б вистачало грошей.

В Україні передбачена обов’язкова вакцинація дітей проти 10 інфекційних захворювань – це мінімум, який існує в світі (в США вакцинують проти 16, в Австрії – 17, Європа – мінімум 13).

До переліку захворювань входять:

• туберкульоз,
• кашлюк,
• дифтерія,
• правець,
• поліомієліт,
• гепатит В,
• гемофільна інфекція типу b,
• кір,
• краснуха,
• паротит.

Добровільні щеплення

Крім передбаченої державної програми вакцинації, можна добровільно прищепити дитину від таких захворювань, як ротовірусна інфекція, вітряна віспа, гепатит А.

Ці хвороби найчастіше проходять після тривалого лікування, але іноді надовго залишають різні за ступенем тяжкості ускладнення, а дуже рідко – закінчуються летально.

Для дорослих питання вакцинації залишаються не менш актуальними, ніж для дітей.

Крім того, особливі види вакцин рекомендовані людям, що збираються подорожувати в країнах Азії, Таїланді, Індії.

Робити чи не робити

Для прикладу: терапія для одного пацієнта із хронічним гепатитом Б (а це 1 з 10 хвороб, яка попереджається шляхом вакцинації) коштує як вся програма імунопрофілактики (вакцинація) для кількох тисяч пацієнтів.

Ризик виникнення спалахів інфекційних хвороб буде мінімальним тільки в тому випадку, якщо кількість щеплених дітей та дорослих досягне 90%.

Такий пласт, охоплений щепленнями формує колективний імунітет, який дозволяє захистити від інфекційних хвороб нещеплених дітей та дорослих.

Колективний імунітет

Колективний імунітет створює умови для того, щоб інфекційні захворювання не передавалися від одного члена колективу до іншого.

Він може бути створений штучно, шляхом імунізації, а також пасивним шляхом, коли значна кількість людей із цього оточення перехворіє тим чи іншим захворюванням, і після цього в них формується стійкий імунітет на все життя.

Але, наприклад, правця не можна уникнути шляхом так званого колективного імунітету. Правець – це збудник, який знаходиться практично всюди, і тому ніякий колективний імунітет не захистить вас на 99% від нього, якщо ви отримуєте травму, і травма буде інфікована.

Всі випадки правця, які ми маємо в Україні – це випадки серед невакцинованих дітей.

Державні закупівлі вакцин

Міністерство охорони здоров’я підготувало мапу з кількістю вакцин.

На інтерактивній мапі вказано, скільки і які вакцини доставлено в різні області України.

Достатньо:

Зі слів Федіра Лапія на сьогодні достатньо вакцин від туберкульозу, БЦЖ – 2,5 млн доз, цього вистачить більш, ніж на рік.

Вакцини від дифтерії, правця – АДПМ і АДП (до 7 лет и после 7 лет) – 5 млн доз, із них вже є в Україні понад 1,5 млн одиниць. Це достатньо.

Замовили 1 млн доз вакцин проти кору, краснухи і свинки. Це річна потреба для двох вікових груп – 11 місяців і 6 років. З них поставлена одна третина, але до кінця року маємо перекрити до травня 2017 року проблем з КПК (кір, паротит, краснуха) немає бути.

Закуплена достатня кількість вакцин проти гепатиту Б, (гемакільної) інфекції, проти поліємеліту (крапельки в рот).

Дефіцит:

Дефіцит у вакцинах проти кашлюка, дифтерії, правця – це комбінована вакцина (коли в одному шприці від кількох інфекційних хвороб).

Є ще комбінація 5 в 1. Ця вакцина називається пентаксин. Міністерство подало заявку на закупку 800 тис. доз, хоча закупили трохи більше 400 тис.

Чому виникає дефіцит?

Це є проблема дефіциту виробництва в світі. Наше законодавство не є адаптоване. Вакцини –не є звичайним продуктом. Для виготовлення вакцин треба не менше півроку, деколи – 2,5 роки.

Тому країни в світі працюють в рамкових угодах: вони укладають контракти на закупки на 3-5 років. Ми щороку проводимо тендери, щороку складаємо номенклатуру, щороку шукаємо, хто нам її продаватиме (незалежно чи внутрішні дистриб’ютори, чи закордонні).

Тобто, ми щороку укладаємо контракти, бо українське законодавство цього не передбачає.

Вакцинація – це бізнес?

На цьому дійсно хтось заробляє. Але ми готуємось до зими – купуємо теплий одяг, перевзуваємо машину в зимову гуму, щоб було безпечніше й комфортніше їздити. Ви ходите в спортзал – на вас заробляє власник спортзалу, але ви перебуваєте в хорошій формі.

Якщо хтось виробляє будь-що – на цьому він заробляє. Вакцинація – той самий метод.

Добре, це є бізнес.

В СРСР, коли все належало державі, була вакцинація? Обов’язково. Партія за цим стежила. Хто на цьому заробляв у СРСР? ГенСек?

Мова не про бізнес – є підприємства, вони заробляють, конкурують між собою.

Здорова нація – вакцинована!

Марина Лишак.