Учені з Хашимітського університету в Йорданії разом з американськими колегами провели дослідження епігенетичних змін у біженців із Сирії.
Як з’ясувалося, онуки жінок, які були вагітні під час різанини в сирійському місті Хама, зберегли у своєму геномі зміни, пов’язані зі стресом. Зокрема, у них змінилися темпи старіння геному. Раніше така передача змін у геномі спостерігалася тільки у тварин.
– Це перше підтвердження того, що й у людей пережиті трагедії чинять такий вплив на геном, що він зберігається протягом поколінь, – ідеться в повідомленні.
Дослідження
Учені аналізували зразки ДНК кількох поколінь 48 сімей сирійських біженців у Йорданії. У деяких із цих родин бабусі або матері були вагітними під час різанини в Хамі, коли сирійська влада для придушення опозиції бомбардувала місто і вбила понад 10 тис. його жителів.
Ще частина сімей уникла різанини в Хамі, але пережила події громадянської війни в Сирії. Решта сімей залишили Сирію ще до трагедії і виступали як контрольна група.
Результати
Порівняно з тими, хто не переживав трагедії в Сирії, у нащадків жінок, які пережили різанину в Хамі, виявили 14 ділянок геному, де спостерігали епігенетичні зміни.
У тих, хто пережив нещодавні події громадянської війни в Сирії, була 21 така ділянка геному, що свідчить про сильний вплив нещодавнього стресу на геном.
Що цікаво, зміни в геномі тих, хто безпосередньо пережив насильство в Сирії, і тих, хто був нащадком жертв насильства, були подібними.
Одним із найважливіших відкриттів учених стало те, що діти жінок, які були вагітними під час різанини в Хамі, мали виражені ознаки прискореного старіння їхнього геному. Такі зміни свідчать про те, що внутрішньоутробний розвиток є ключовим для визначення темпів біологічного старіння.
Це важливо і для України
Ученим уперше вдалося на людях підтвердити, що вплив пережитих війн і трагедій зберігається не лише впродовж життя самих жертв насильства, а й їхніх нащадків.
Це має значення для поліпшення програм підтримки жертв насильства, зокрема, надання доступу до медичної допомоги не тільки їм, а й майбутнім дітям.
Такі програми особливо важливі в Україні та інших країнах із воєнними конфліктами, де жінки страждають не лише від воєнних дій, а й від домашнього насильства, що може погіршувати становище їхнього та дитини.
Джерело: nauka.ua