Витяжки з мухоморів токсичніші за небезпечні наркотики: вчені застерігають проти “диво-ліків”

Валентина Андрейко журналістка
мухомори

Дослідники з Каліфорнійського університету в Сан-Дієго відзначили значне зростання в США інтересу до мухоморів – потенційно небезпечних грибів Amanita muscaria.

Так, у Google лише за рік – з 2022-го по 2023-й – збільшилася кількість пошукових запитів стосовно мухоморів на 114% .

Мухомори – не псилоцибінові гриби

Насправді зіграли роль дослідження стосовно псилоцибінових грибів, які лікують депресію. Але ототожнювати мухомор з цими грибами – чи випадково, чи свідомо – фактично злочин.

Псилоцибін відрізняється за дією від мусцімолу та іботенової кислоти, що містяться в мухоморах.

Доктор Ерік Ліс, доцент Школи громадської охорони здоров’я Каліфорнійського університету в Сан-Дієго, зазначає, що  псилоцибін — це антидепресант, який в першу чергу зв’язується з рецепторами серотоніну, активуючи нейронні шляхи, які забезпечують відчуття щастя й оптимізму.

А мухомор червоний натомість є депресантом, подібним до алкоголю та бензодіазепінів, які пригнічують центральну нервову систему.

Що виробники підсовують тим, хто страждає від депресії

Док тор Ліс вважає, що маркетинг мухомора червоного як продукту типу псилоцибіну порушує право споживачів на інформовану згоду.

Вже не секрет, що деякі виробники біодобавок випускають жуйки, шоколад тощо з вмістом мухоморів, не попереджаючи про це споживачів, на етикетках зазначаються просто “диво-гриби”.

З “викривленого простору” можна не повернутися

Як і псилоцибінові гриби, мухомори мають психотропну дію – спричиняють відчуття невагомості, гіперчутливість зору та слуху, викривлення простору, неусвідомлення часу та кольорові галюцинації.

Однак, складові мухоморів більш токсичні, ніж фентаніл, кокаїн і PCP разом узяті.

– Якщо хтось погоджується на психоделічний досвід, він має право знати, яку речовину приймає, і розуміти потенційні ризики для здоров’я, – зазначає доктор Ліс.

У 2017 році FDA визначило псилоцибін “проривною терапією”, а в 2023 році послабило обмеження, щоб дозволити розробникам ліків і вченим проводити клінічні випробування псилоцибіну.

Тим не менш, і досі він продовжує залишатися контрольованою речовиною Списку 1, і тому його використання офіційно заборонено поза контекстом клінічних випробувань.

Джерело: SciTechDaily