Команда вчених Королівського коледжу Лондона під час дослідження дійшла висновку, що слід радикально переосмислити сучасну діагностику ожиріння.
– Це відбувається на тлі побоювань, що традиційний метод визначення надлишкового жиру в організмі за допомогою індексу маси тіла (ІМТ) – неточний і може призвести до хибного діагнозу, – ідеться в доповіді експертів.
Науковці закликають зважати на загальний стан здоров’я пацієнтів, а не лише на ІМТ. А саме поняття “ожиріння” має бути більш деталізоване.
Доповідь, оприлюднену в журналі The Lancet Diabetes & Endocrinology, підтримали понад 50 медичних експертів з усього світу.
Чому ІМТ неефективний
Вчені стверджують, що покладатися виключно на ІМТ – неефективно, оскільки він не є прямим показником жиру, не відображає його розподілу по всьому тілу і не дає інформації про здоров’я. Це може призвести як до недостатньої, так і до надмірної діагностики ожиріння з негативними наслідками.
Зазначається, що сьогодні у деяких людей із зайвою вагою немає індексу маси тіла, який вказував би на те, що вони живуть з ожирінням, а це означає, що потенційно серйозні проблеми зі здоров’ям залишаються непоміченими і не лікуються.
У той час як в інших людей з високим ІМТ можуть діагностувати ожиріння, хоча їхній організм нормально функціонує і немає ознак або симптомів захворювання.
Нові категорії ожиріння
Фахівці пропонують дві нові категорії ожиріння: клінічне та доклінічне.
Клінічне ожиріння пов’язане з ознаками та/або симптомами зниження функції органів. Коли людина не може виконувати стандартні повсякденні дії: одягатися, митися, готувати їжу тощо.
Це зазвичай супроводжується певними хворобами: задишкою, діабетом II типу, болем у суглобах, проблемами з серцем. Усе це свідчить про те, що ожиріння стало клінічним захворюванням і потребує медикаментозного лікування.
Водночас люди з доклінічним ожирінням нормально живуть і не страждають на хронічні захворювання, хоча й мають підвищений ризик розвитку клінічного ожиріння та інших хвороб у майбутньому.
На думку експертів, людям цієї категорії слід надавати підтримку, щоб знизити ризик потенційного захворювання.
