20 хвилин без серця: історія 30-річного медбрата з Білої Церкви, якому зробили ретрансплантацію

Марина Мелехова редактор розділу Медицина
третє серце поспільтретє серце поспіль

30-річний медбрат з Білої Церкви став першим українцем, який пережив повторну трансплантацію серця.

Історія медбрата

Життя Петра Зінича — 30-річного чоловіка, який пережив унікальну для України процедуру — повторну трансплантацію серця — тісно пов’язане зі сферою трансплантації.

Працюючи медбратом у центрі гемодіалізу, він щодня надавав допомогу пацієнтам з хронічною нирковою недостатністю.

Що таке хвороба Петро знав з дитинства,  адже сам страждав на важку ваду серця. У 2016 році йому зробили першу пересадку в Мінську, але через сім років орган почав відмовляти.

Коли серцева функція знизилась до критичних 11%, він звернувся до фахівців Інституту серця.

Шукав брата

Ще однією причиною хвороби було те, що серце не витримало від болю втрати та виснажливого пошуку тіла рідного брата, Ігоря Зінича.

Військовий медик з позивним “Псих” був справжнім янголом-охоронцем для багатьох “кіборгів” у Донецькому аеропорту.

Він врятував десятки життів, відмовляючись покидати ДАП, бо не було кому його замінити. 20 січня 2015 року Ігор загинув, посмертно отримавши звання Героя України.

Після підриву Донецького аеропорту Петро протягом місяця шукав тіло брата по моргах.

Мама хлопців, Віра Іванівна, впевнена – Ігор продовжує оберігати родину.  І операція – ще одне підтвердження, що він поруч, допомагаючи руками друзів та лікарів рятувати брата.

Перша в Україні ретрансплантація серця

Два довгих роки хлопець чекав на операцію. Останні півтора місяця Петро перебував під постійним наглядом лікарів, поки не знайшли для нього донорку — дівчину, яка померла через інсульт. Її родина погодилася на забір органів, щоб врятувати інше життя.
Це було дуже непросте випробування не лише для пацієнта, а й для кардіохірургів, які хвилювалися не менше за нього.
— Виконувати повторну трансплантацію серця технічно дуже складно. Після семи років серце заростає спайками, і розділяти ці зрощення вкрай небезпечно, – каже Борис Тодуров.

Операція тривала понад чотири години. Близько 20 хвилин він був без серця, поки лікарі готували новий орган.

Але вже через кілька хвилин серце запрацювало як рідне, а за пів години всі показники пацієнта нормалізувалися.

Післяопераційний період

За статистикою, перші дні після трансплантації потребують особливої уваги, оскільки існує ризик відторгнення. Проте все минуло успішно.

— Зараз почуваюся набагато краще. Раніше я носив сумку з ліками, приймаючи їх кілька разів на день. Тепер усе значно простіше, — каже Петро Зінич.

Попри те, что на нього чекає довічна терапія, у майбутнє дивиться з оптимізмом, бо налаштований на позитивний результат. А на запитання, як йому живеться з новим серцем, відповідає як справжній медик — це лише м’яз.

Джерело і фото: Інститут серця