Ситуація у Києві доводить – обмежень червоної зони вже недостатньо для того, щоб зупинити розповсюдження коронавірусної хвороби.

Тому з 5 до щонайменше 16 квітня у столиці починають діяти найжорсткіші обмеження з часів першого локдауну в Україні. Вже кілька днів у Києві фіксують більше 1 тис. хворих на добу, а лікарняні ліжка просто не вивільняються, і якщо все продовжиться у такому ж темпі, то на медичну систему чекає колапс.

З цих причин влада й вирішила повернутися до жорстких обмежень, нехай і локальних. Однак складається враження, що влада занадто сильно покладається на відповідальність людей.

Факти ICTV розповідають, які заборони діятимуть у Києві і які висновки змогла зробити влада столиці за рік пандемії.

Що обмежать у Києві

До сьогодні у Києві діяли обмеження червоної зони карантину, з допомогою яких робиться все, щоб уникнути масового скупчення людей у закритих приміщеннях, де найбільша загроза підхопити Covid-19.

Тобто обмежується робота громадського транспорту, закриваються розважальні заклади та заклади культури, робота закладів громадського харчування здійснюється виключно на доставку та виніс, масові заходи скасовуються, робота більшості магазинів має бути лише на доставку, ТРЦ не працюватимуть.

У більш-менш звичайному режимі працюватимуть критичні для життєдіяльності магазини (продовольчі магазини, аптеки, магазини побутової хімії, засобів особистої гігієни тощо).

31 березня очільник столиці Віталій Кличко заявив, що Київ фактично переходить до повного локдауну. За його словами, до обмежень додаються:

• закриття всіх шкіл і дитсадків;
• спецперепустки для проїзду в громадському транспорті;
• переведення працівників на дистанційну роботу або надання їм відпусток на період обмежень (крім критично важливих підприємств);
• заборона проведення продуктових ярмарок з 1 квітня.

Проте це – ще не фінальний список обмежень. Найближчими днями має з’явитися постанова, якою повністю врегулюють всі обмеження.

– Ми деталізуємо документом всі обмеження. І діятимуть вони щонайменше до 16 квітня. Сподіваюся, це допоможе нам збити хвилю стрімкого розповсюдження вірусу. І не допустити трагічних наслідків, – заявив Кличко.

Найбільше питання нині – робота громадського транспорту. За відсутності документа не можна з упевненістю сказати, хто саме отримуватиме спецперепустки.

Опублікувати порядок отримання цих перепусток обіцяють 1 квітня. Передбачається, що їх видаватиме КМДА після отримання відповідної заявки. Найімовірніше, вони дістануться працівникам критичної інфраструктури столиці (держструктури, медустанови, комунальні підприємства, продовольчі магазини тощо).

Сам транспорт працюватиме у звичному режимі, жодних змін не відбудеться. Крім того, спецперепустка не скасовуватиме необхідності платити за проїзд.

– Функціонування спецперепусток жодним чином не впливає на оплату проїзду. І закликаю людей підготувати засоби оплати проїзду і користуватися максимально безконтактними способами оплати, – заявила в ефірі одного з українських телеканалів заступниця директора Київського метрополітену Наталка Макогон.

Про заборону особистого транспорту поки не йтиметься, тому, найімовірніше, українці зможуть їздити на власних авто або навіть таксі.

Однак головним уроком за рік від першого локдауну для влади, мабуть, стало дотримання обмежень. Неодноразово в Україні фіксували заклади, які просто відмовлялися дотримуватися карантину.

Тому нині Кличко закликав правоохоронців ретельно слідкувати за тим, як дотримуються обмежень як заклади, так і жителі Києва.

Що цікаво, нині у соцмережах жаліються на те, що в Україні не збільшували ліжковий фонд, через що ми й опинилися у такій ситуації. Проте вже станом на кінець листопада, за словами міністра охорони здоров’я Максима Степанова, ліжковий фонд в Україні збільшився в 4,5 рази.

А в Києві й досі продовжують роботу зі збільшення кількості ліжок для хворих на Covid-19.

Допомога громадянам

Звичайно, під час обмежень потрібно потурбуватися і про допомогу бізнесу і громадянам, яка була дуже слабкою під час першого загальнонаціонального локдауну.

Нині ж вона знову не відповідає тим стандартам, які б хотілось бачити в країні, охопленій епідемією. 30 березня Верховна Рада ухвалила проект закону №5300, який подав президент Володимир Зеленський.

Згідно із ним, наймані працівники та фізичні особи-підприємці, які є застрахованими і втратили частину зарплати або доходу в результаті запровадження обмежень червоної зони у їхньому регіоні, можуть претендувати на виплати від держави.

Вони формуватимуться з коштів держбюджету. Йдеться про 8 тис. грн допомоги.

Але передбачена законопроектом і можливість виплачувати допомогу з місцевих бюджетів, розмір якої визначатиме місцева влада. Цілком імовірно, що громадяни зможуть отримати й більше 8 тис. грн в окремих випадках.

Допомога надаватиметься після оформлення відповідної заяви на Єдиному державному вебпорталі електронних послуг або ж у додатку Дія.

Проте багато людей працюють неофіційно і навіть без відкриття ФОП, тому їм майже нереально отримати виплати.

Однак допомога на період карантину – це й досі проблема, яку наша влада нормально не вирішила. Незрозуміло, чи звільняється бізнес від сплати податків, чи будуть кредитні канікули тощо.

Звичайно, нам ще належить побачити постанову КМДА про посилення протиепідемічних заходів, але нині громадяни не сподіваються побачити у них якусь значну допомогу.

Уроки першого локдауну

З початку першого локдауну в Україні пройшло більше року, і відтоді у влади була можливість добре підготуватися до нових спалахів хвороби та зрозуміти, які обмеження потрібні, а які ні.

Перші карантинні заходи на території України були досить лояльними, хоча й негативно вплинули на багато бізнесів. Але лише у квітні запровадили справді жорсткі обмеження.

Багато з того, що запроваджується нині у Києві, є лише відголоском того, що було у квітні минулого року. Звичайно, якщо судити зі слів Кличка.

Так, заборона роботи більшості закладів і громадського транспорту для загального користування є правильним рішенням, адже там найбільша небезпека розповсюдження захворювання.

Звичайно, минулого разу громадський транспорт зовсім зупиняли, але нині для цього просто немає можливості.

Припустимо, що у столиці запровадять лише ті заборони, про які говорив Кличко. У такому випадку в Києві під час локдауну залишиться багато невирішених питань.

Фактично, ніхто не заборонятиме відвідувати парки і сквери та збиратися на відкритому повітрі великим групам осіб, або ж відвідувати спортмайданчики.

Навіть з огляду на те, що на відкритому повітрі вірус не так сильно розповсюджується, поїздка “на шашлики” може легко вилитися у нові кейси.

Крім того, нині в Києві розуміють, що необхідність обмежень диктується заповненістю лікарень. Водночас ми знаємо, в кого найскладніше протікає захворювання на коронавірус – у людей літнього віку.

Є значна потреба у тому, щоб саме вони залишалися вдома. Так, їм потрібно щонайменше ходити в магазин за продуктами, однак це питання можна було б легко вирішити.

Наприклад, влада могла б компенсувати вартість доставки продуктів з магазинів, або залучити низку служб доставки, які сьогодні працюють в Україні, у випадку, коли замовлення робить людина старше певного віку. Або ж ввести години, коли в магазини допускають осіб літнього віку.

До речі, про магазини. Ось хто-хто, а вони навчилися відповідально ставитися до ситуації. Ще до оголошення нових карантинних заходів одна з мереж супермаркетів встановила обмеження на кількість відвідувачів, які можуть одночасно перебувати в магазині. І що найголовніше – контролювала це.

Тема контролю також є важливою для київської влади.

– Всіх закрити і все заборонити. Невже? А вечірки для мажорів можна. Чому жодного разу не ввели карантин з 21 до 5 ранку, як в Європі? Зараз всіх під замок, а після – йдіть цілуйте хрести, смажте шашлики, – пише у Facebook киянка Вікторія.

І справді, комендантська година була б хорошим рішенням для столичної влади для стримування епідемії. Так, її результативність в європейських країнах можна ставити під питання, але головне, що вона дає – контроль.

Якщо ми не можемо контролювати пересування людей вдень, то варто хоча б робити це вночі. Щоб у патрулів поліції була змога зупиняти громадян, які вирішили погуляти ввечері.

Так, це не зупинить взагалі всіх любителів вечірок, але потенційна неможливість дістатися додому до ранку і контроль за цим мають щонайменше зменшити їхню кількість.

Загалом, пройшло більше року з початку пандемії коронавірусу і запровадження перших обмежень, але місцева влада й досі не враховує всіх ризиків розповсюдження хвороби.

Все ж радує те, що нині ініціативу на себе взяла саме місцева влада, яка ще кілька місяців тому виступала проти обмежень.

Київські очільники багато чому навчилася за цей рік, але їм потрібно думати трохи “за рамками”.

Адже якщо ми працюватимемо на випередження і краще аналізуватимемо, які заборони дають результат, а які – ні, то й епідемія швидше піде на спад. Проте кожному з нас потрібно ще раз пригадати, що у світі панує пандемія, і дотримуватися рекомендацій. Адже ситуація, яка склалася у Києві, також і наша провина.