Група генетиків виявила збудника малярії у людських останках, яким понад 5 тис. років. Сліди цієї хвороби  існували раніше за першу письмову згадку в текстах Гіппократа, датованих V-IV століттями до нашої ери.

Палеоепідеміологічне дослідження

Науковці досліджували частини геному трьох збудників малярії: Plasmodium falciparum, P. vivax та P. malariae. Використовуючи метод полімеразної ланцюгової реакції, вони збільшили кількість ДНК у зразках для подальшого аналізу.

Після цього було створено відповідний архів, що дало змогу ідентифікувати 36 випадків малярії у людей з різних історичних епох та географічних регіонів.

Геномний аналіз підтвердив випадки малярії в Америці. Схожість між нині ліквідованими європейськими та периконтактними південноамериканськими штамами вказує на те, що європейські колонізатори були джерелом американського P. vivax, тоді як трансатлантична торгівля рабами, ймовірно, завезла збудника P. falciparum в Америку.

Але однією з найприголомшливіших знахідок стало виявлення P. falciparum в останках чоловіка з Гімалаїв. Раніше вважалося, що на цій території не було малярії. Дослідники припускають, що люди могли захворіти на малярію в Індії, а померти в сусідньому регіоні.

Ці знахідки демонструють роль міжкультурних контактів у поширенні малярії, закладаючи біомолекулярну основу для майбутніх палеоепідеміологічних досліджень.