У Львові спеціалісти лікарні Святого Пантелеймона допомогли активісту Революції гідності, який місяцями страждав від болю у хребті.
Не міг воювати – долучився до волонтерства
З 2015-го Роман Дзівінський із Львівщини як волонтер часто їздить до бійців на фронт. Возить допомогу, підтримує бойовий дух захисників.
Так лише за перші пів року повномасштабного вторгнення наїздив за кермом 70 тис. км і це, до слова, з протезом руки.
А через те, що часто доводилося носити бронежилет, у чоловіка з’явився біль у спині. З часом терпіти його вже було несила.
До лікарні Святого Пантелеймона 30-річний Роман звернувся, коли вже майже не міг нахилятися. Виявилося, що нестерпні радикулярні болі в хребті спричиняють протрузії та кили, тобто грижі, міжхребцевих дисків.
Замість операції – тривала фізреабілітація
Це одне з найпоширеніших захворювань хребта серед військових і тих, хто часто носить броню.
Багато хто вважає, що позбутися цієї проблеми можна лише хірургічним шляхом. Проте це не так.
Тривала фізична реабілітація під наглядом фахівців може творити справжні дива.
Упродовж чотирьох місяців Роман займався з фізичними терапевтами і працював з усіма групами м’язів, регулярно робив гімнастику та ходив на масажі.
30-річний Роман Дзівінський з юнацьких років бере участь у патріотичному русі. Тож коли почався Євромайдан, Роман вирушив на Київ. Там долучився до активістів Правого сектору.
Якось невідомий чоловік просто на майдані Незалежності передав учасникам Революції коробку з сигарами. “Гостинець” здетонував. Романові відірвало ліву руку. Після поранення активіст спершу лікувався в Україні, потім – за кордоном, де й отримав протез.
Результат терапії приголомшив пацієнта
Роман повернувся в Україну, каже, хотів бути корисним. Болі в спині терпів дуже довго, але розумів, що без допомоги фахівців не впорається.
Спеціалістам лікарні Святого Пантелеймона довірився беззастережно, виконував усі їхні настанови.
Результат терапії приголомшив навіть самого пацієнта. Біль минув і він зміг навіть підтягнутися на перекладині – вперше за багато років.
– Я такий щасливий, що неможливо передати словами. Це справді щастя – робити те, що міг робити раніше, й відновити свою форму, – каже Роман.
Джерело і фото: Перше медичне об’єднання Львова