У Міністерстві охорони здоров’я України розповіли історію справжнього героїзму та стійкості 40-річного уродженця Одеської області Сергія Цубенка з позивним Цуба.
– Сергій не вагався, коли в жовтні 2022 року отримав повістку. Під час служби брав участь у бойових діях у Донецькій та Луганській областях, – ідеться в повідомленні.
Прийняв удар на себе
9 липня 2024 року Сергій вів свою групу на позицію, коли їх помітив ворожий дрон. Воїни зачаїлися в укритті між позиціями, а коли дрон зник, вирішили йти далі.
Сергій ішов першим, і в цей момент дрон, який перебував у засідці, злетів угору і скинув гранату, що потрапила йому на ногу. Він прийняв удар на себе, захистивши побратимів. Через небезпечну ситуацію на полі бою Сергія змогли евакуювати тільки через 16 годин.
– Я розумів, як мені пощастило. Ще один крок – і граната влучила б у критичне місце, і тоді я вже не розповідав би цього, – згадує Сергій про ті події.
Реабілітація
До Хмельницького обласного госпіталю ветеранів війни чоловік потрапив ще з ранами та швами. У хірургічному відділенні йому надали допомогу та зняли шви, а потім перевели до реабілітаційного відділення.
На початку він страждав від сильного фантомного болю – відчував судоми, оніміння стопи, зводило пальці. Зараз цей біль став рідшим.
На протезі без милиць
Реабілітація Сергія спочатку була спрямована на те, щоб підготуватися до протезування. Він виконував вправи для зміцнення м’язів, поліпшення балансу, розминання кукси, а також для рук і спини. Перший протез отримав 10 жовтня 2024 року й одразу зміг ходити без милиць.
Нині Сергій продовжує займатися з фахівцями з реабілітації, тренується на тренажерах і працює над відновленням. Воїн сповнений оптимізму та мотивації. Він планує повернутися до своєї водійської професії.
– Головне – не занепасти духом. Якби навіть можна було повернутися в часі, все одно пішов би захищати країну і свою сім’ю, – каже український захисник.
Сергій є символом незламності та відваги, демонструючи приклад того, що навіть найважчі випробування можна подолати, наголосили в МОЗ.
