Справжнє кохання кожен з нас розуміє та відчуває по-своєму.
Однак все частіше люди захоплюються поліаморними стосунками, коли кохання вдається поділити на двох (або й більше) партнерів.
Нейропсихолог когнітивного розвитку Вікторія Любаревич-Торхова поділилася з Фактами ICTV, чому free love – це не так романтично, як здається, та наскільки поширеним є поняття поліаморності насправді.
Хочу тут, хочу там
Поліаморні стосунки не є особливістю наших днів. Найчастіше це досить знайома ситуація: тут і зараз можеш бути у серйозних стосунках чи шлюбі, однак відчувати сильну прихильність до іншої людини.
Проте ще 50 років тому вирішальна роль відводилася суспільству.
Страх бути розкритикованим та висміяним був важливим стримувальним фактором не погоджуватися на стосунки одразу з декількома партнерами.
– Протягом останніх десятиліть досить сильно обезцінився інститут шлюбу. Люди менше контролюють себе і перестають бачити сенс у самоконтролі.
Починаючи з 1990-х років, наше суспільство докорінно змінилося: на нових цінностях виросло ціле покоління.
На думку Вікторії Любаревич-Торхової, ідеї на кшталт жити тут і зараз, поваги до своїх власних почуттів та уміння задовільняти власні бажання стають вирішальними у стосунках.
Однак разом із проникненням цих ідей часто люди починають відчувати тривожність та розгубленість, що потім переростають у невротичність.
Вирватися на свободу
За статистикою, найчастіше в полоні поліаморності опиняється молодь.
– Окрім власного травматичного досвіду, це може бути історія з дитинства: надивилися на нещасливих у шлюбі батьків, які багато сварилися або зраджували один одному.
Так з’являються ідеї-крайнощі: або ніколи не одружуватися, або будувати стосунки з декількома партнерами одночасно.
Тому поліаморні стосунки також можуть виникати на знак протесту проти рамок сприйняття, що існують.
– Такі крайнощі говорять самі за себе, вони буквально “вириваються на свободу”. Проте така свобода часто заважає зрозуміти, чого саме нам потрібно від життя і як визначитися з власними бажаннями.
Романтизація поліаморності знаходить відгук і в сучасній масовій культурі.
Луна і її Free love
Українська співачка Луна у 2017 році випустила одну із найвідоміших своїх пісень під назвою Free love – Вільне кохання.
Трек повністю присвячено поліаморним стосункам, які, на жаль, мали трагічне завершення.
В одному зі своїх інтерв’ю Луна заявила, що є противницею таких стосунків.
– Я точно можу, сказати, що не за free love. Я написала цей трек від болю, коли почула погані новини (йдеться про зраду чоловіка, відомого продюсера Юрія Бардаша, – Ред.). Тоді я подумала: он як? Тоді давай пограємо у free love.
– Усі чоловіки, яких я знаю і які живуть полігамним життям – глибоко нещасні люди. Вони страждають і отруюють життя іншим людям.
Луна зізналася: після написання цієї пісні вона зрозуміла, що ні про що не шкодує. Навіть найжахливіші моменти інколи мають силу надихати на щось хороше.
– Покажіть мені чоловіка, який впевнений, що його жінка разом з ним відчуває себе справді прекрасною, а при цьому спить з іншим, і йому це подобається.
Корислива прив’язаність
Люди, які захоплюються поліаморними стосунками, найчастіше перебувають в активному пошуку гострих відчуттів.
Однак саме цей момент і відрізняє поліаморію від справжнього кохання, адже ейфорія має здатність минати.
– Поліаморність – це про задоволення власних почуттів. Це секс, прив’язаність та рання стадія стосунків, коли відчуваєш приємне хвилювання та приплив енергії, – переконана Вікторія Любаревич-Торхова.
Людям, схильним до поліаморності, зазвичай дуже важко приймати серйозні рішення, спалювати мости, натомість на перший план виходить корисливість.
– З одним мені комфортно через гроші, з другим – через хороший секс, з третім – через приємні розмови. Прив’язаність виникає з різних причин, але це не можна назвати справжнім коханням.
Полювання за ейфорією у багатьох випадках завершується душевним спустошенням, коли допомогти зможе лише хороший психолог.
На шляху до міцних стосунків
Відомий письменник Лев Толстой одного разу написав: Усі щасливі родини схожі одна на одну, кожна нещаслива сім’я нещаслива по-своєму.
Проте можна піти далі і додати: кожна родина по-своєму знаходить шлях до щастя. І часто цей шлях може бути важчим, ніж здається.
Вікторія Любаревич-Торхова переконана, що для зміцнення стосунків потрібно дотримуватися правил родини.
Саме ці підказки допоможуть пройти крізь важкі моменти у стосунках та залишитися міцною родиною:
- Будь-які проблеми, конфлікт або неприємності – ми засинаємо під однією ковдрою та бажаємо гарних снів.
- Ніхто нікуди не йде і не тікає. Ми сідаємо і обговорюємо причини конфлікту та способи його врегулювання, які підійдуть обом, а не комусь одному.
- Ми говоримо по черзі: варто не лише слухати, а й дослухатися один до одного.
- Починаємо не з “ти повинен”, а “я повинна”.
- Допомагаємо один одному у виконанні обіцянок.
Не існує жодної родини, де не було б конфліктів та суперечок. Вміти знайти правильний вихід з конфлікту і зберегти стосунки – ось що таке справжня родина.
Життя справді переповнене відчуттями та задоволенням. Однак секрет щастя у тому, щоб його було з ким розділити. А кохання, як надійна фортеця, зможе захистити та зберегти кожну щасливу мить удвох.
Наталка Тарчевська