Психолог Наталя Мовчан спільно з колегами популярного онлайн-ресурсу доказової медицини Бережи себе розповіла, як підготуватися до ролі мами й тата, як зробити цей важкий шлях комфортнішим.

Усвідомлені відповіді на кілька запитань

За словами Наталії Мовчан, є кілька запитань, усвідомлені відповіді на які допоможуть вам як батькам зорієнтуватися і довіритися собі. Зокрема такі:

• як я можу одночасно дбати про свій добробут і свою дитину?
• де я можу знайти для себе ресурс і як організувати відпочинок?
• який приклад я хочу показати дитині щодо того, як впоратися з труднощами в житті?
• яких помилок я хочу уникнути і що я можу зробити для цього вже зараз?
• яка допомога мені може знадобитися і де я буду її шукати?
• яких знань і навичок мені бракує, де я можу про це дізнатися або навчитися?

Відповіді дивуватимуть, злитимуть, тішитимуть – це нормально, бо ви плануєте народити і виховувати Людину, стверджує експерт.

Вплив досвіду

– Слід врахувати, що кожен із нас приходить до виховання своєї дитини, виходячи з власного дитинства. Найімовірніше, що спочатку ви несвідомо обиратимете ті приклади, які отримали від ваших батьків, – каже психолог.

За її словами, це можна змінити: приймайте рішення в момент усвідомлення, що ви повторюєте помилки (або неефективні / травматичні шаблони поведінки).

Ваші батьки, можливо, помилялися, проте, найімовірніше, просто робили те, що могли, орієнтуючись на обставини, які складалися в їхньому житті. І ви теж будете так робити.

Коли всього занадто багато

– Занадто багато тривоги та турботи заважає вам і дитині дихати вільно та радіти новому дню, – стверджує фахівець.

Надмірна увага заважає сумувати і бити байдики, а саме це дає змогу створювати нові ідеї та розвивати самостійність і творчість.

Багато навчання заважає грі, яка є рушійною силою розвитку дитини. Занадто багато повчань заважають дитині бачити у вас близьку людину, якій можна довіритися.

Чому все так непросто

За словами психолога, насамперед це стосується конфлікту між очікуваннями та реальністю. Одні діти люблять спати з батьками, інші – в окремому ліжечку. Одні спокійно сплять усю ніч, інші – мають багато перерв уві сні. Хтось ходить уже в 10 місяців, а комусь потрібен час.

І таких прикладів багато, бо всі діти різні. Батькам варто усвідомити, що ви матимете справу не просто з якоюсь теоретичною дитиною, а з людиною, яка стає частинкою саме вашої родини. Налаштуйтеся на індивідуальний підхід до її потреб – і у вас обов’язково все вийде!

Джерело: Бережи себе