Біг може бути корисним заняттям для поліпшення психічного здоров’я. Такого висновку дійшли японські дослідники з Університету Цукуби. Вони виявили, що лише 10 хвилин бігу середньої інтенсивності підсилюють локальний кровотік тієї частини мозку, яка відіграє важливу роль в контролі настрою і виконавчих функцій.
Ці результати можуть сприяти розробці більш широкого спектру рекомендацій щодо лікування, спрямованого на поліпшення психічного здоров’я.
Є явні докази того, що фізична активність має багато переваг, наприклад, здатність покращувати настрій. У попередніх дослідженнях найбільш частим об’єктом наукових інтересів в цьому плані була їзда на велосипеді.
Однак біг завжди відігравав важливу роль у благополуччі людей. Унікальна форма і ефективність людського бігу, який включає в себе здатність витримувати цю форму навантаження (наприклад, біг підтюпцем, а не спринт), і еволюційний успіх людини тісно пов’язані.
Незважаючи на це, дослідники ще не вивчили вплив бігу на області мозку, які контролюють настрій і виконавчі функції.
– Враховуючи ступінь виконавчого контролю, необхідного для координації балансу, руху і поштовху під час бігу, логічно, що й інші функції в цій області виграють від збільшення ресурсів мозку, – пояснює професор Хідеакі Соя.
Щоб перевірити свою гіпотезу, дослідницька група використовувала колірний тест Струпа, який добре себе зарекомендував, і зібрала дані щодо гемодинамічних змін, пов’язаних з активністю мозку.
Наприклад, в одному завданні учасникам експерименту була показана неконгруентна інформація, тобто слово червоний, написане зеленим кольором. Людина повинна була назвати колір, а не читати слово.
Для цього мозок повинен обробляти обидва набори інформації і пригнічувати сторонні відомості. Ефект інтерференції Струпа кількісно оцінювався різницею в часі відгуку для цього завдання і для більш простої версії завдання – із зазначенням назв зразків кольору.
Результати показали, що після 10 хвилин бігу середньої інтенсивності спостерігалося значне скорочення часу впливу перешкоди Струпа. Більш того, після пробіжки учасники відзначили, що настрій покращився.
Враховуючи, що багато характеристик префронтальної кори головного мозку людини є виключно людськими, це дослідження не тільки проливає світло на справжні переваги бігу, але і на можливу роль, яку ці переваги могли зіграти в еволюційному минулому людини.