Учені сформулювали безліч біологічних механізмів для пояснення походження м’язової болючості. Нині узгоджено консенсус, що тут задіяно кілька явищ. Однак молочна кислота не має до цього жодного стосунку.
Мікропошкодження в м’язах
За словами експертів, дифузні м’язові болі зазвичай з’являються протягом кількох днів після інтенсивного фізичного зусилля і поступово зникають.
Після інтенсивного тренування, особливо після ексцентричних скорочень, які передбачають опір розтягуванню, наприклад, під час спуску сходами, виникають мікропошкодження в найдрібніших одиницях поперечно-смугастої м’язової тканини – саркомерах.
Однак болісними є не самі ураження, оскільки вони присутні одразу після навантаження, а от болючість м’язів зазвичай проявляється лише через 24-48 годин.
На додачу до цих фізіологічних явищ, мікротравми також призводять до функціональних наслідків, таких як втрата сили, підвищена жорсткість або видимий набряк м’яза.
– Однак жоден із цих маркерів не корелює ідеально з відчуттям болю. Тому цілком імовірно, що взаємодія кількох механізмів призводить до хворобливості, – кажуть дослідники.
Як уникнути болю
М’язова болючість не є приводом для занепокоєння і зазвичай зникає протягом кількох днів. Найкращий спосіб їй запобігти – тренуватися поступово.
Оскільки м’яз – це високоадаптований орган, то зіткнувшись із вправою, він стає набагато стійкішим до м’язових пошкоджень.
Що ж стосується розтяжки до або після занять, то, за словами вчених, вона не має реального впливу на болючість м’язів. Якщо болі вже є, це рішення їх не зніме. Тож найкраще зберігати терпіння.
Однак ви можете продовжувати тренуватися у розслабленішому темпі, що може трохи полегшити симптоми, додали вчені.
