Цукровий діабет – це захворювання, що розвивається внаслідок абсолютної або відносної недостатності інсуліну. Виділяють цукровий діабет першого та другого типу, гестаційний діабет, панкреатогенний діабет та інші.
Нині у світі налічується близько 463 млн людей, що живуть із цукровим діабетом (ЦД), а у 2030 році очікується понад 530 млн. 90% з них – люди із ЦД другого типу. Зараз кожний 8-10-й мешканець земної кулі має порушення обміну вуглеводів.
Лікар-ендокринолог Юлія Кривов’яз розповіла Фактам ICTV про те, у чому різниця між діабетом першого та другого типу, як він проявляється та лікується.
Різниця між ЦД першого типу і ЦД другого типу
ЦД першого типу – має гострий початок, бо в основі лежить відсутність секреції інсуліну. Бета-клітини підшлункової залози руйнуються внаслідок аутоімунного процесу в генетично схильних до цього людей. Для початку аутоімунного процесу необхідний тригерний (провокуючий) фактор, яким у дітей досить часто буває перенесене інфекційне захворювання (кір, грип, Коксакі вірус), у дорослих – стрес.
Нині зросла кількість дітей і дорослих із вперше виявленим діабетом після перенесеного Covid-19.
ЦД другого типу – порушення обмінних процесів. Виникає у людей з ожирінням, підвищенням артеріального тиску, холестерину крові. Саме на фоні підвищення ваги тіла, ожиріння, розвивається зниження чутливості тканин організму до інсуліну – інсулінорезистентність. Такі процеси властиві для зрілого віку. Але й у дітей з ожирінням може розвиватись ЦД другого типу.
- Ця недуга молодшає. Якщо раніше ЦД другого типу виявляли у людей старших 40 років, то зараз хвороба може виникнути і у 25-річної людини, - каже лікар.
Також існує гестаційний ЦД – діабет, діагностований у період вагітності. Та інші специфічні типи ЦД, які розвинулися через інші причини, як-от: MODY діабет, діабет на тлі певних ендокринних захворювань тощо.
Симтоми захворювання
ЦД - це порушення засвоєння глюкози крові клітинами організму, відповідно, підвищується її рівень у циркулюючій крові (гіперглікемія), що призводить до появи спраги, втоми, частого сечовипускання, втрати або набору ваги тіла, ран, які тривало не загоюються, порушення зору.
Незалежно від типу діабету, наслідком тривалого підвищеного рівня цукру в крові є хронічні ускладнення ЦД: нефропатія, ретинопатія, полінейропатія, серцево-судинні захворювання.
Коли запідозрити ЦД у дитини? Звертати увагу на кількість води, яку випиває дитина за добу, чи встає вночі мочитись. Дитина різко буде втрачати вагу тіла, буде виражена слабкість.
Батьки, які мають дітей із надлишковою вагою тіла, або дітей, у яких різко збільшилась вага в пубертаті, повинні пам’ятати про ЦД. Якщо така дитина багато п’є – звернутись до лікаря.
Обов’язкове визначення цукру в крові повинно проводитись у людей із ранами, які тривалий час не загоюються; ураженням шкіри (фурункульоз, піодермія, мікоз, вульвіт, баланіт); у людей із хронічним пародонтозом; супутніми захворюваннями залоз внутрішньої секреції (дифузний токсичний зоб, акромегалія, гіперкортицизм, феохромоцитома тощо).
Тривалий прийом медикаментів з приводу різної патології (глюкокортикоїдів, діуретиків тіазидного ряду, оральних контрацептивів тощо) може призвести до підвищення рівня цукру в крові.
Діагностика
Критеріями для тестування на діабет та переддіабет у дорослих, що не мають симптомів, відповідно до Американської діабетичної асоціації (ADA) 2021 є:
1. Для людей з надлишковою вагою або ожирінням (ІМТ ≥25 кг/м2), у яких наявний один з наступних факторів:
- родичі першої лінії з діабетом;
- раса/етнічна група високого ризику (афроамериканці, латиноамериканці, корінні американці, азіати, жителі островів Тихого океану);
- гіпертензія ≥140/90 мм.рт.ст або отримують антигіпертензивну терапію;
- рівень ліпопротеїнів високої щільності <0.9 ммоль/л та/або тригліцеридів> 2.82 ммоль/л;
- жінки з синдромом полікістозних яєчників;
- відсутність фізичної активності;
- інші клінічні стани, асоційовані з інсулінорезистентністю (ожиріння, акантоз).
2. Пацієнти з переддіабетом (HbА1с ≥5.7%, порушена толерантність до глюкози – глікемія через 2 години після ГТТ 7.8-11 ммоль/л; порушена глікемія натще 5.6-6.9 ммоль/л) мають проходити тестування один раз на рік.
3. Жінки, яким був діагностований гестаційний діабет, мають проходити тестування кожних три роки пожиттєво.
4. Для всіх інших пацієнтів тестування має починатися з 45 років.
5. Якщо результати в межах норми, тестування має повторюватися з інтервалом у три роки, з урахуванням необхідності більш частого проведення, спираючись на початкові дані та ступінь ризику.
Лікування цукрового діабету
- Для лікування цукрового діабету першого типу використовується виключно замісна терапія ін'єкціями інсуліну, - каже спеціаліст.
Під час цього типу ЦД найкраще використовувати аналогові інсуліни, які дозволяють досягти швидшої й кращої якості компенсації під час зменшення кількості ін'єкцій та гіпоглікемій.
Аналогові інсуліни вводяться один раз на добу. Таким чином покращується якість життя людини з діабетом, вона має змогу обирати більш гнучкий графік життя та менше прив'язана до піків інсуліну.
Як жити людям з із цукровим діабетом
У пацієнтів з ожирінням та цукровим діабетом другого типу зменшення маси тіла сприяє покращенню рівня глікемії та зниженню потреби в застосуванні лікарських засобів.
Покращити стан здоров'я можна завдяки втраті ваги щонайменше на 3-5%. Ендокринолог радить обчислювати ІМТ (індекс маси тіла).
Досягти втрати ваги тіла можна зменшенням калоражу їжі (на 500 ккал/доба). Обов’язковим є дозоване фізичне навантаження, мінімум 150 хвилин на тиждень.
Якщо людина не зможе досягнути цільових значень рівня цукру в крові, лікар призначає медикаментозну терапію. Препарати й тактику лікування визначає лікар-ендокринолог.