Матка, її можливості та трансформації здавна у різних культурах мали сакральний зміст. Наразі до неї ставлення більш раціональне. Вона є важливим показником фертильних можливостей жінки і її загального здоров’я. Материнский інстинкт та бажання продовження роду може бути повноцінно реалізоване за умови здоров’я матки.
Про те, що має знати сучасна жінка про свої жіночі органи для розуміння, де проходить межа здоров’я/проблема, Фактам ICTV розповіла акушерка-гінеколог, завідувачка відділення Інституту педіатрії, акушерства і гінекології ім. акад. О.М. Лук’янової НАМН України, д.м.н. Наталія Горбань.
Що повинна знати жінка про свої жіночі органи?
Матка – це м’язовий орган, вкритий слизовою оболонкою, яка в репродуктивному періоді (18-49 років), кожного місяця, якщо не настала вагітність, відшаровується та відходить крізь шийку матки назовні у вигляді менструації.
Що таке менструальний цикл?
Це інтервал між менструаціями, який відраховується від першого дня останньої менструації до першого дня наступної менструації. Нормальна тривалість менструального циклу 24–38 днів. Тривалість кровотечі в нормі – до 8 днів. Регулярність 7–9 днів. Міжменструальні кровотечі – відсутні.
Бажано відмічати початок та кінець чергової менструації у звичайному календарику або за допомогою спеціальних застосунків у смартфоні. Це дозволяє відстежити особливості циклу, а при його порушенні – допомагає лікарю у постановці діагнозу.
Які порушення циклу мають насторожити жінку?
Порушення менструального циклу становлять близько 60% всіх дисгормональних розладів, які часто призводять до невиношування вагітності та безпліддя, формування як доброякісних, так і злоякісних новоутворень.
Основний патологічний прояв - це зміна інтервалу між менструаціями: від повної їх відсутності (аменорея) до інтервалу менше ніж 24 дні; тривалість менструації більше 8 днів; нерегулярність циклу; поява міжменструальної кровотечі та зміна об’єму кровотечі - від незначних (1 щоденна прокладка на день) до кровотеч, коли протягом перших днів циклу використовується 4-5 та більше прокладок чотири краплини на добу.
У жінок під час менопаузи поява будь-яких кров’янистих виділень зі статевих шляхів є однозначним приводом звернутися до лікаря.
У репродуктивному віці порушення менструального циклу можуть бути викликані гормональними збоями або запальними процесами.
Більшість сучасних жінок турбують такі проблеми: фіброміома матки, кровотечі, неможливість завагітніти. Що робити?
Всі перераховані нозології є найбільш розповсюдженими захворюваннями матки, а в деяких випадках саме такий ланцюг скарг і приводить жінку до лікаря-гінеколога, коли в результаті наявності фіброміоми (лейоміоми) з’являється кровотеча як клінічна ознака, а безплідність – як подальший результат.
Що ж воно таке – фіброміома (лейоміома)?
Лейоміома (фіброміома, міома) матки – це гормонозалежна доброякісна пухлина, яка росте в м’язах маткової стінки. Пухлина розвивається із однієї аномальної клітини, яка внаслідок перенесених у ній мутацій набуває здатності до нерегульованого росту. Досі науковці не визначились щодо причин, але така патологія вражає жінок здавна.
Як діагностується лейоміома?
Лейоміома матки діагностується під час проведення ультразвукового дослідження або під час хірургічних втручань.
Які симптоми лейоміоми (фіброміоми)?
Основні симптоми такі:
- тяжкі та тривалі менструальні кровотечі (можуть викликати анемію та подальші зміни показників крові);
- біль, важкість, тиск у нижніх відділах живота та попереку за рахунок стиснення сусідніх органів (зокрема виникнення закрепів, нетримання сечі, біль у спині);
- болісність під час менструації;
- сексуальна дисфункція (болісність під час статевого акту чи відсутність статевого потягу);
- безпліддя, втрати вагітності.
Як лікують фіброміому?
По-перше, не існує єдиного алгоритму лікування лейоміоми матки.
По-друге, не існує методу лікування лейоміоми матки, який дасть гарантію відсутності рецидиву захворювання в майбутньому (за виключенням гістеректомії – хірургічного лікування, під час якого видаляється орган).
По-третє, не існує профілактичних заходів, які можуть гарантовано попередити розвиток лейоміоми матки.
Ефективна тактика лікування має бути підібрана персоніфіковано – з урахуванням особливостей конкретної жінки, її анатомії, анамнезу, скарг, репродуктивного плану, клінічної ситуації та навіть фінансових можливостей.
Хірургічне втручання: лапароскопічне (крізь невеликі розрізи на передній стінці живота), лапаротомічне (крізь один розріз на передній черевній стінці) та вагінальне. Такі операції можуть бути як органозберігаючими – із видаленням вузлів та залишенням тіла матки (міомектомія), так і з повним видаленням матки з вузлами (гістеректомія).
Коли вдаються до операції?
Основними показаннями для оперативного лікування є наявність скарг на тазовий біль, значний об’єм менструації, порушення функції тазових органів (стиснення), відсутність ефекту від консервативного лікування, великі розміри лейоміоми (більше 12 тижнів вагітності) або її швидкий ріст, порушення репродуктивної функції, безплідність.
Коли застосовують медикаментозне лікування?
Медикаментозне лікування показане за наявності аномальних маткових кровотеч, болю в ділянці малого таза, супутніх патологіях матки (гіперпластична патологія ендометрія, ендометріоз).
Основною групою препаратів для медикаментозного лікування залишаються різні групи гормональних, кровоспинних засобів та нестероїдні протизапальні препарати. Ліки мають призначатися лише лікарем, а приймання проходить під його динамічним контролем.
Чи може лейоміома перетворитися на злоякісну пухлину?
Дійсно, лейоміома матки – це пухлина. Але є й хороша новина – майже у всіх жінок вона залишається доброякісною. Існує дуже невелика кількість випадків, коли можуть проявлятися онкоризики. Така злоякісна дегенерація з лейоміоми в лейоміосаркому визначається на рівні до 1% випадків (0,3-0,7%).