Фахівці з онкології та дієтології дали експертне роз’яснення з приводу ризику розвитку раку через вживання цукру.
Гіпотеза про те, що цукор живить рак, сягає 1920-х років, коли німецький фізіолог помітив, що деякі пухлинні клітини споживають більше глюкози, ніж здорові. Незабаром після цього з’явилися дієти з низьким вмістом цукру.
Нещодавні опитування у США та Європі показують, що близько третини хворих на рак активно уникають цукру.
Сучасні ж експерти кажуть, що дієти з високим вмістом доданих цукрів можуть збільшити ризик розвитку раку протягом усього життя. Однак відмова від цукру насправді не бореться з наявними пухлинами.
– Кожна клітина потребує глюкози, нашому мозку потрібна глюкоза, – каже дослідник діабету в Південно-Західному медичному центрі UT у Далласі Філіп Шерер.
За словами Шерера, цукор не є канцерогеном. Немає жодних доказів того, що вживання цукру саме по собі викликає рак, як, скажімо, паління.
Крім того, за словами вченого, багато ракових захворювань використовують жир як основне джерело енергії. Тому ідея про те, що ракові захворювання віддають перевагу глюкозі, не зовсім правильна.
Проте зростає кількість доказів, які пов’язують надмірне споживання доданих цукрів (таких, що містяться в печиві, тістечках і безалкогольних напоях) з раком.
Наприклад, у великому огляді досліджень, опублікованому 2018 року, згадуються кілька наукових робіт, які пов’язують споживання доданого цукру і солодких напоїв зі збільшенням ризику розвитку раку.
Було показано, що надмірне споживання цукру викликає в деяких людей хронічне запалення, яке може пошкодити клітини, що потім можуть стати раковими.
Здебільшого експерти сходяться на думці, що найкращий спосіб знизити ризик розвитку раку і правильно харчуватися, якщо рак уже діагностовано, це дотримуватися здорової дієти, багатої на цільні фрукти та овочі.
Деякі дослідження показують, що середземноморська дієта досягає цих цілей завдяки поєднанню вуглеводів з білком, клітковиною і жиром, а також запобігає стрибкам рівня глюкози, які з часом можуть завдати шкоди нашому метаболізму і збільшити ризик розвитку раку.