Згідно із новим дослідженням Австралійського національного університету (ANU), люди, які довіряють першим враженням, частіше повірять дезінформації про Covid-19 і поділяться нею.
У дослідженні порівнювали інтуїтивних мислителів, тих, хто схильний приймати рішення на основі негайного інстинкту, з рефлексивними мислителями, тими, хто зупиняється і розмірковує про точність представленої ним інформації.
У рамках дослідження 742 австралійцям було показано п’ять вже спростованих заяв про Covid-19 і п’ять точних заяв органів громадської охорони здоров’я. Потім учасникам було запропоновано пройти невеликий тест на їхній стиль мислення.
– Учасники, які давали інтуїтивно зрозумілі, але неправдиві відповіді, значно гірше бачили різницю між правдивими твердженнями і дезінформацією, – зазначив провідний автор, дослідник Метью Нерс.
За його словами, вірусна дезінформація про Covid-19 поширюється так само, як і сам вірус.
Розуміння того, як інтуїція може бути принаймні частковою причиною поширення дезінформації про Covid-19, дає науковим комунікаторам важливі підказки про те, як реагувати на цей виклик.
Наприклад, просте нагадування людям не поспішати і обмірковувати хитрі твердження може допомогти їм відкинути дезінформацію і перешкодити слідувати неефективним або навіть небезпечним порадам.
Заохочення людей подумати двічі, перш ніж ділитися інформацією, також може уповільнити поширення помилкових тверджень, переконаний вчений.