На очах у 41-річного Олександра вбили всю його родину: синів Матвія, Клима та дружину Риту. Сім’я втікала від “русського міра” з окупованої Бучі, коли їхнє цивільне авто розстріляли два російських БМП.
Діти, 9-річний Матвій і 4-річний Клим, загинули одразу. Дружина Рита ще встигла щось сказати чоловікові і… померла. Сам Олександр отримав важке поранення, йому ампутували ногу.
З початку повномасштабної війни Олександр з родиною були дома, в Бучі. Виїхати не могли, бо доглядали паралізованого дідуся. Через постійні обстріли більше тижня провели в підвалі. Не було ні газу, ні води. Рятувала криниця у дворі.
Але обстріли посилювались, і ситуація ставала напруженішою. Тому родина вирішила виїхати з Бучі. 6 березня вони разом з сусідами на машинах рушили з дому.
– Їхали повільно, щоби не наразитися на небезпеку. Проїхали 300 метрів — і росіяни відкрили по нам вогонь. Цивільні машини з дітьми росіяни обстріляли з двох БМП. Дітей вбили одразу, я встиг обернутися — вони були мертві. Я глянув на Риту, вона щось мені відповіла і все… вона також мертва, — згадує крізь сльози Олександр.
Чоловік вижив, але йому сильно поранило ногу, її частину майже відірвало. Авто сусідів, які виїхали разом з родиною Олександра, теж розстріляли. Водій загинув одразу на місці, а його дружина з кумою змогли вибратися і заховатися у лісі.
Коли окупанти поїхали, Олександра допомогли довезти до найближчої лікарні, де йому ампутували ногу. Далі була ще одна операція вже в київському Охматдиті.
Розстріляних дітей та дружину Олександра тільки через тиждень знайшов сусід і поховав у Бучі.
Родина чоловіка не вперше тікала від рашистів. Вони переїхали в Бучу в 2014 з Донеччини. Вирішили почати все з початку, будувати нове, щасливе життя. Старший син Матвій пішов у школу, був відмінником. Вже у Бучі народився молодший син Клим.
Світла пам’ять невинним жертвам.
Джерело і фото: Охматдит