Як можна допомогти людині, яка зазнала сексуального насильства? Це може бути важко, але, якщо знати, що варто, а що не варто робити, то все можливо.

Найважливіше, що ви можете зробити для постраждалого, це вислухати й повірити в те, що вони говорять.

Слухайте. Те, що ви почуєте, може бути дуже складним і жахливим, засмучувати. Але важливо показати, що ви справді слухаєте. Намагайтеся не перебивати – навіть якщо у вас виникає багато запитань.

Повірте їм. Люди рідко брешуть про сексуальне насильство.

Пам’ятайте, що це не їхня провина. Ніколи не можна звинувачувати людину, що пережила насильство. Постраждалі самі борються з почуттям сорому, провини та займаються самозвинуваченнями, важливо дати їм зрозуміти, що не потрібно себе так відчувати.

Визнайте, що їм важко про це розповідати. Це одна з причин, чому потрібно багато часу, аби наважитися розповісти комусь.

Дозвольте їм знову відчути контроль над своїм життям. Насильство змушує людину відчувати себе безсилою. Саме тому, людині важливо розібратися у почуттях, вибрати варіанти дій, які зараз можливі, прийняти власне рішення.

Поважайте їхні рішення. Немає правильного чи неправильного способу відчувати себе після зґвалтування – і лише постраждалий може дійсно знати, що найкраще зараз. Не засуджуйте і не критикуйте його рішення, навіть якщо воно вам не подобається. Інакше ви втратите довіру.

Будьте терплячими – і поважайте їхні кордони. Не слід змушувати робити людину щось, допоки вона не готова до цього

Після пережитого насильства можуть важко даватися інтимні та сексуальні контакти. Вам можуть не дозволяти торкатися або бути поруч. Інколи навпаки можуть вимагати додаткового фізичного комфорту.

Що не варто робити у спілкуванні з людиною, що пережила насильство:

Не питайте їх, чому вони нічого не сказали раніше. Існує багато причин, чому постраждалі нікому не розповідають про те, що з ними трапилося відразу:

• Раніше намагалися розповісти комусь, але були проігноровані або їм не повірили.
• Зловмисник погрожував, що він дізнається, і це повториться.
• Боятися та хвилюватися, що інші люди дізнаються.
• Почуття сорому чи провини.
• Переймаються, що їх засудять, звинуватять чи не повірять.
• Бояться того, як це може вплинути на їхні стосунки з родиною, друзями чи колегами.
• Хочуть удати, що цього не сталося, заблокувати це.

Не засуджуйте їх за те, що вони робили до зґвалтування.  Не існує жодного виправдання для зґвалтування. 100% провини, сорому та відповідальності завжди лежить на гвалтівнику. Потерпілі заслуговують на підтримку.

Не питайте, чому не намагалися втекти чи дати відсіч. Дуже часто люди, які зазнали зґвалтування, виявляють, що вони не можуть рухатися чи говорити. Це одна з автоматичних реакцій організму на страх.

Гвалтівники також використовують маніпуляції, погрози чи інші тактики, щоб контролювати своїх жертв. Або налякати їх, щоб вони мовчали й виконували те, що вони їм скажуть.

Не судіть їх за те, як вони реагують на пережите. Немає правильного способу реагувати на зґвалтування.  Кожен реагує по-різному.

Не розказуйте їхню історію без їхнього дозволу. Постраждалим важко знову почати довіряти. Не зраджуйте їхню довіру, розповідаючи іншим, що з ними сталося без їхнього на те дозволу.

Турбота про себе: важко підтримувати людину, яка пережила такий жахливий досвід. Це може вплинути на ваш стан. Пам’ятайте, що варто виділяти час і простір для себе теж.

Джерело: Психологічна підтримка