У Києві триває IV Національний конгрес з паліативної та госпісної допомоги за міжнародної участі. Конгрес має дуже красномовну назву – Війна і ми. Паліативна допомога в Україні: виклики, ризики та перспективи.

Виклики – війна, зростання паліативних хворих, зокрема серед військових

В Україні паліативна допомога, як окремий вид медичної допомоги, закріплена законодавчо з 2011 року. Але до того, як цей вид було виділено в окремий пакет у Програмі медичних гарантій, її  надавали лише кілька десятків закладів на всю країну.

Перший заступник міністра охорони здоров’я Сергій Дубров навів такі цифри: на сьогодні 1 447 медичних закладів законтрактовані НСЗУ на надання паліативної допомоги.

З них 676 медзакладів законтрактовані на паліативну допомогу в стаціонарі. Ще 771 медзаклад отримує відшкодування за послуги мобільної паліативної допомоги.

У 2023 році зростання цих цифр уповільнилося, бо у регіонах, які розташовані в зоні бойових дій та/або в окупації, медзаклади зруйновані, або ж не мають можливості надавати таку допомогу.

Сума коштів, яку НСЗУ відшкодовує медзакладам за одного пацієнта, щорічно зростає. У 2023 році вона становить майже 19 тис. грн.

У Програмі медичних гарантій на сьогодні є два відповідні пакети послуг – Мобільна паліативна медична допомога дорослим та дітям і Стаціонарна паліативна медична допомога дорослим та дітям.

Ризики: як полегшити стан паліативних хворих

Паліативна допомога – це про нестерпний біль, а отже й про доступність сильних знеболювальних препаратів.

Наркотичні знеболювальні як лікарські засоби мають стати доступнішими для пацієнтів із тяжкими хворобами, що супроводжуються сильним хронічним болем.

На цьому наголосив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко, виступаючи на IV Національному конгресі з паліативної та госпісної допомоги. Він назвав проблематику заходу надактуальною для українського суспільства в сьогоднішніх реаліях.

– Маємо допомагати, шукати інноваційні методи, технології полегшення стану паліативного пацієнта, зокрема щодо зниження хронічного болю, – сказав Ляшко.

За його словами, потрібно працювати над зміною стереотипів у суспільстві щодо наркотичних знеболювальних.

Він наголосив, що, приміром, нині серед пацієнтів з апалічним синдромом (патологічний стан, що є наслідком глибокого порушення функцій кори великого мозку) є чимало військових.

– Наркотичні знеболювальні як необхідні лікарські засоби мають бути доступними для певної категорії людей. У цій сфері дуже багато маніпуляцій, – зауважив міністр.

Перспективи: проєкт Палата героїв, комплекс медпослуг для рідних паліативного хворого

В Україні планується запровадити проєкт Палата героїв. За словами Ляшка, у кожному реабілітаційному відділенні повинна бути палата, у якій забезпечуватиметься сестринський догляд за апалічними пацієнтами.

– Це для нас топовий проєкт, який ми хочемо реалізувати у 2024 році, – сказав міністр.

Своєю чергою голова правління ГО Українська ліга розвитку паліативної та госпісної допомоги, Василь Князевич відзначив чималу кількість проблем паліативної галузі в Україні.

– Маємо створити оптимальну модель розвитку системи надання паліативної і госпісної допомоги населенню України в умовах війни і після перемоги, – наголосив Князевич.

Ефективна паліативна допомога – це комплекс медичних, психологічних і соціальних послуг, потрібних не лише пацієнту, а й членам його родини.