Американські вчені Девід Маккарті та По-Лін Ван розрахували тривалість життя людини до 2060 року. На думку дослідників, справжній рекордсмен може бути не за горами.
У 1997 році у віці 122 років Жанна Кальман померла на півдні Франції, встановивши точку відліку для виживання людства.
Хоча не всі переконані в достовірності запису, але передбачуваний вік Кальман на момент смерті тепер є приблизним показником потенційної тривалості життя людини.
Із кількох десятків людей, яким нині більше від 110 років, шанси на те, що хтось із них доживе до свого 125-річчя, мізерно малі.
Трохи більш оптимістично налаштовані економіст Девід Маккарті з Університету Джорджії й експерт з управління ризиками та страхування з Університету Південної Флориди в США По-Лін Ван. Вони думають, що справжній рекордсмен може бути не за горами.
Маккарті та Ван використовували дані про смертність, застосовуючи баєсівський статистичний підхід для аналізу тривалості життя тих, хто народився в тому ж році в промислово розвинених країнах.
Оскільки кількість людей, які дожили до такого похилого віку, статистично дещо обмежена, дует застосував функцію, відому як закон Гомперца, щоб краще оцінити вік, в якому будь-яка людина, як очікується, вперше досягне передбачуваного плато смертності.
Цей максимальний вік Гомперца, або GMA, теоретично повинен вказувати на верхню межу тривалості життя людини. Якщо виявлено, що GMA збільшується між когортами, це може означати збільшення тривалості життя.
Протягом більшої частини історії здається, що GMA залишався відносно стабільним. Тим часом покращення санітарії, охорони здоров’я та харчування дозволили більшій кількості людей досягти глибокої старості.
На думку вчених, набагато помітніший стрибок в GMA відбувається серед людей, що народилися між 1910 і 1950 роками. Наразі їм від 70 до 110 років.
На думку вчених, когорти, народжені до 1950 року, матимуть можливість побити наявні рекорди довголіття тільки в тому разі, якщо політики продовжать підтримувати здоров’я і добробут літніх людей, а політичне, екологічне та економічне середовище залишиться стабільним.
Втім, як помітно з руйнівного впливу пандемії на літніх людей, суспільство може бути просто не готове до рекордної тривалості життя, відзначають дослідники.