Команда вчених з Університету Аалто у Фінляндії під час наукового експерименту з’ясувала, в якій саме частині мозку живе любов.
Дослідження
Дослідники використовували функціональну магнітно-резонансну томографію (фМРТ) для вимірювання активності мозку, поки піддослідні розмірковували над короткими історіями, пов’язаними з шістьма різними типами любові.
Активацію цих зон контролювали за допомогою нейтральних історій, в яких відбувалося дуже мало подій. Наприклад, погляд у вікно автобуса або розсіяне чищення зубів.
Після прослуховування професійної акторської інтерпретації кожної історії учасників просили уявити кожну емоцію протягом десяти секунд.
Результати
– Тепер ми маємо повнішу картину мозкової активності, пов’язаної з різними типами любові, ніж попередні дослідження, – зазначив філософ і дослідник Пярттюлі Рінне.
За словами вченого, модель активації любові генерується в базальних гангліях (середній лінії чола), передклині та скронево-тім’яному з’єднанні (з боків потилиці).
Як з’ясувалося, найінтенсивнішу мозкову активність викликає любов до своїх дітей, за якою йде романтичне кохання.
Допомога в разі розладів
Дослідники сподіваються, що розуміння нейронних механізмів любові може не тільки допомогти у філософських дискусіях про природу кохання, свідомості та людських зв’язків, а й підвищить ефективність втручань у сферу психічного здоров’я в разі таких станів, як розлади прихильності, депресія або проблеми у взаєминах.
