Американка, яка народилася без лівої скроневої частини мозку, яка відповідає за мову, здивувала вчених тим, що, всупереч похмурим прогнозам, вона все ж таки говорила і загалом нормально розвивалася.

Про це Хелен Санторо, так звуть цю дивовижну жінку, розповіла на сторінках популярного американського видання.

– Я з’явилася на світ з відсутністю лівої скроневої частини мозку, яка бере участь в широкому спектрі дій – від пам’яті до розпізнавання емоцій, і вважається особливо важливою для мови, – розповіла Хелен.

Проте, за її словами, вона рік за роком дивувала експертів, розвиваючись як звичайна дитина: пішла в школу, досягала успіхів у спорті та навчанні.

Ба більше, за словами жінки, мовні навички, про які лікарі найбільше непокоїлися після її народження, виявилися її професійними захопленнями.

Хелен стала лікарем-неврологом, щоб разом з командою вчених, які вивчають подібні загадки природи, знайти відповідь на головне запитання: як це стало можливим.

Повідомляється, що вчені підрахували: тисячі людей, таких як Хелен, живуть нормальним життям, незважаючи на відсутність великих ділянок мозку. Інакше кажучи, незліченним мережам нейронів мозку з часом вдалося перебудуватися. Але як?

Сучасні дослідження мозку розширили розуміння мови. Було встановлено, що ліва сторона скроневої та лобної частин активуються, коли людина читає або чує слова. Деякі дослідники назвали це мовною мережею.

Але інші нейробіологи стверджують, що обробка мови набагато ширша і не обмежується певними областями мозку.

– Я вважаю, що мова розподілена по всьому мозку, – зізнався керівник лабораторії мови й мозку в Університетському коледжі Лондона Джеремі Скіппер.

Дослідження засвідчують, що написані слова можуть активувати частину мозку, пов’язану зі значенням слова. Наприклад, слово “телефон” активує область, пов’язану зі слухом, “удар” активує область, пов’язану з рухом ніг, а “часник” активує частину, яка обробляє запахи.

На думку вчених, мозок має неймовірну нейропластичність. Загалом нейромережі влаштовані певним чином, але якщо ви втратите важливі області мозку в дитинстві, коли мозок ще дуже пластичний, ці мережі можуть переспрямуватися.

Це одна з гіпотез, за допомогою якої дослідники намагаються пояснити дивовижний феномен Хелен Санторо і десятків інших пацієнтів, чия історія кинула виклик загальноприйнятим медичним уявленням про анатомію і розвиток людини.

Фото: NYT