Цю пару в реанімаційному відділенні лікарні імені Мечникова Дніпра знають усі працівники.
Це Андрій і Аліна. Він – на апараті ШВЛ. Вона невідступно поруч із важкопораненим чоловіком. Щоразу цілує його, неначе хоче додати життєвих сил для боротьби.
Андрію 27, він – киянин. Боронити Україну пішов добровольцем. На передовій був командиром підрозділу. Нещодавно дістав важке поранення – втратив зір і обидві руки.
Лікарі-реаніматологи та травматологи лікарні Мечникова зробили все, щоб боєць вижив, а дружина зараз робить все, щоб він жив і не піддавався депресії.
Для спілкування з коханим Аліна розробила свою спеціальну мову. Коли говорить до Андрія, він може відповідати їй жестами пальців стоп – малює в повітрі букви.
За декілька днів хлопця перевезуть до Києва. Попереду – поетапна реабілітація. Після стабілізації стану вже говоритимуть про протезування.
Але зараз кохана Аліна і мама – найголовніші гаранти подальшого відновлення та майбутнього життя Андрія.
А своє майбутнє він бачить дуже чітко – народити з Аліною доньку й сина, жити в рідному Києві, у щасливій, вільній Україні.
Джерело і фото: Сергій Риженко