Чому одним вдається пережити емоційно складні періоди свого життя, а інші впадають у важку, тривалу депресію. На запитання, в чому причини таких відмінностей і наскільки важливий тут фактор часу, відповіла психолог-практик Ольга Котляр.
– Ми всі можемо сумувати, відчувати самотність, апатію, відсутність або зниження апетиту. У кожної людини може виникати бажання сховатися, втекти кудись, побути в собі, закритися від близьких. У такі моменти життя світ може здаватися чорно-білим, – каже фахівець.
За її словами, 15% людей у своєму житті страждають від хронічної, важкої депресії.
Зигмунд Фрейд у своїх працях назвав скорботу станом, який відчуває людина, як втрату чогось/когось близького. Меланхолія, на думку легендарного психоаналітика, це стан, в якому втрату неможливо переключити на реальне життя.
Ольга Котляр стверджує, що після втрати близьких людей, втрати звичного способу життя, відносин нормально відчувати смуток, перебувати в стані туги.
Але проходить час, нормальні процеси життєдіяльності нашої психіки активуються. Базова потреба відчувати задоволення і радість повертається.
Причини затяжної депресії
Стрес – найголовніший активатор депресивних станів.
У разі депресії мова йде про накопичений стрес. Діти віком до 10 років, які спостерігали втрату близьких, рідних, можуть страждати на хронічну депресію. Будь-які форми насильства викликають почуття провини і сорому, активуючи порушення біологічних процесів. Тоді почуття безпорадності стає непідконтрольним, і людина відчуває безсилля.
Гормональні порушення щитоподібної залози.
Вона відіграє важливу роль, особливо для жінок. Жінки інакше і довше, ніж чоловіки, проживають почуття втрати і будь-які інші стани. Плюс – післяпологова депресія, ПМС, менопауза, щомісячний жіночий період, коли рівень естрогену і прогестерону починає зашкалювати понад норму.
Катастрофізація – звичка думати про погане.
Тут може бути взятий досвід батьківської сім’ї або включатися генетичний фонд. Якщо вас навчили думати погано і ви не перевчилися, якщо немає досвіду приймати рішення, присутній страх помилятися або контролювати все навколо, тоді є всі шанси увійти в стан апатії і дійти до дисоціації (почуття байдужості, відірваності від дійсності або недостатньої емоційності).
Джерело: Психологічна підтримка