Нині багатозадачність – синонім ефективності. А під час перебування у багатозначності створюється ілюзія ефективності. І ключове слово тут – ілюзія.

Про те, чому багатозадачність – це погано, Фактам ICTV розповіла сімейна психологиня, сексологиня Альона Щербань.

– Багатозадачність погіршує якість життя – бажана ефективність насправді розсіюється у гонитві за двома, трьома, а то й більшою кількістю зайців. Замість галочок про всі виконані справи ми маємо втому, стрес, погану пам’ять, знижену увагу та купу незавершених гештальтів, – констатує Альона Щербань.

Британські науковці з’ясували, що ті, хто вважають себе особливо багатозадачними, насправді погано справляються з кількома справами одночасно. Їм погано дається концентрація, вони швидко втрачають інтерес до справи та постійно шукають нові стимули, додає Щербань.

– Усе ж ті науковці докладно пояснюють, якою є метаболічна ціна багатозначності – мозок споживає більше глюкози, що призводить до падіння цукру в крові. Своєю чергою, крім гормональних ефектів – вироблення гормону стресу, це призводить до занепокоєння, тривожності та імпульсивної поведінки, – коментує спеціалістка.

Ознаки багатозадачності:

• готувати, дивитися телевізор та відповідати на дзвінки;
• ставити лайки одним друзям у компанії інших;
• писати статтю, перевіряти пошту та стрічку соціальних мереж;
• їхати за кермом автомобіля, писати СМС та слухати аудіокнигу;
• писати e-mail під час наради в одній із 15 відкритих вкладок браузера.

– Що буде, якщо ви на своєму гаджеті відкриєте одночасно занадто багато програм або вікон? Найімовірніше, він почне підвисати і відбудеться збій у його роботі. Приблизно така ж ситуація відбувається і у головному мозку. Коли ви виконуєте багато справ одночасно, мозок перестає працювати повноцінно, він так само, як і гаджет, починає “підвисати”, – пояснює психологиня.

В основі ефективності лежить зовсім не багатозадачність, а увага. Увага, яка трансформується у нас із вами, людей, які живуть в епоху гаджетів.

– Щоб виконувати справи максимально ефективно та встигати більше, працюйте циклами. Можна взяти 45 хвилин для роботи та 15 хвилин для відпочинку. Добре б взяти за правило заводити таймер для певного завдання і займатися лише ним у цей час, ізолювавши себе від повідомлень, шуму, контактів та відволікань. До речі, є спеціальні застосунки, які визначають час роботи та відпочинку – можливо, ваш вихід саме в цьому, – зауважує Альона Щербань.

Ще одна порада – розвантажуйте голову, рекомендує психологиня. Для цього можна завести блокнот (або кілька), щоб туди виписувати все, що до цього пам’ятали: негативні емоції та думки, списки справ, зустрічі, список покупок. Завдання – записувати абсолютно все, що спадає на думку. Так можна розвантажити свій мозок, а реальність стане більш зрозумілою та організованою.

Мозку допомагає розвантажитися і зміна режиму концентрації.

– Виконуйте спочатку розумову роботу, потім переключайтеся на фізичну, потім – знов на розумову. А важливі рішення найкраще приймати зранку. Як не парадоксально, але ми можемо прийняти лише обмежену кількість рішень, – коментує фахівчиня.

Також важливо жити в даний момент, щоб увага була саме в тому місці, де ви перебуваєте.