Як впоратися з горем після раптової смерті близької людини. Як змусити себе жити далі. Якими способами реально допомогти собі впоратися з втратою.

Про це і не тільки на Telegram-майданчику Психологічна підтримка розповіла експерт з потреб психічного здоров’я Марта Пивоваренко.

За словами психолога, трагедія раптової, несподіваної смерті має кілька пасток:

• у вас немає часу підготуватися до життєвої катастрофи, немає можливості попрощатися з близькою людиною, втрата сприймається як удар, як шок;
• ваше уявлення про безпеку і життєвий устрій може бути підірване. Якщо смерть близької людини сталася в результаті нещасного випадку або акту насильства, ви можете відчути дезорієнтацію, невпевненість і загрозу своєму особистому існуванню. Якщо померла людина була молодою, то можна відчути незворотний катастрофічний злам природного порядку Всесвіту;
• якщо померла людина була важливою для вас, ви турбувалися про неї, любили або поважали її, як-от партнер, батько або мати, дитина або брат, ви можете відчути космічну порожнечу в своєму серці. Ваше щоденне буття і бачення вашого майбутнього раптово змінюється або ж обривається. Може здатися, що життя втратило і мету, і сенс.

Яка може бути реакція на раптову втрату близької людини:

• шок. Шоковий удар може викликати помітні фізичні реакції: похолодання шкіри і кінцівок, сильний озноб, тремтіння, ускладнене або уривчасте дихання, що майже завмирає. Реакція може бути буквально протилежною – від повного завмирання до крику і стогону, тілесного болю. Шок – це нормальна реакція на раптову або несподівану втрату, але поведінка людини в такому стані непередбачувана і дуже індивідуальна: ваша поведінка може налякати не тільки оточуючих, а також і вас;
• зневіра. Раптова смерть – вчора людина була, а сьогодні її не стало, – ситуація ніби не закрита: важко прийняти, що людина пішла. Ви прокидаєтеся вранці, чекаючи, що вона поруч, кличете її, звертаєтеся до неї. Ви продовжуєте говорити про неї так, ніби вона ще жива. Це може викликати різні почуття: занепокоєння, хвилювання, збентеження, розгубленість або оніміння;
• складність виконання навіть простих завдань. Людині в шоковому стані буває складно виконувати найпростіші завдання – приготування їжі, підтримання чистоти в будинку, саме одягання може викликати неабиякі складнощі. Почуття шоку і смутку можуть ускладнити проведення бесіди, порушити зв’язність мови і мислення;
• почуття страждання, провини або гніву. Зазвичай після раптової втрати мозок відчайдушно шукає відповідь, чи міг би я щось зробити. Людина може катувати себе думками на кшталт “а міг би я запобігти цій жахливій смерті?”. Це період гострих переживань і період найбільших страждань: душевна порожнеча, відчай, самотність, страх, тривога, безсилля, роздратованість, бажання усамітнитися і злість. Почуття провини – це, мабуть, основне переживання. Може трапитися так, що людина ніби займає оборонну позицію: не бажаючи говорити про втрату, сприймаючи її як програш, власну провину.

Але гострі відчуття не обов’язково виникають у першу мить: можлива тимчасова затримка на своїй біді. Первісні емоції можуть бути досить мляві, але це спрацьовує лише тимчасово, із часом біль може повернутися у вигляді тих же реакцій тіла, кошмарів і страхів, коли людина повністю усвідомлює втрату.

Як допомогти собі впоратися з втратою

Будь-яка психічна травма позбавляє людину можливості ефективно реагувати на зовнішнє середовище. Як наслідок, у шоці ми легко робимо помилки.

Оточіть себе людьми, які можуть піклуватися про вашу безпеку. Уникайте завдань високого ризику, водіння, роботи з електрикою, газом та інших дій, що вимагають концентрації уваги. Відкладайте рішення, які можуть мати довгострокові наслідки, поки ви не зможете мислити ясніше.

Шок і шоковий удар небезпечні для здоров’я людини. Дозвольте собі випустити пар: дайте вихід хворобливим емоціям, дозвольте собі виплакатися і виговоритися, виплеснути з себе горе, страх, образу.

Звертайте увагу на свої емоції і сприймайте їх як природні реакції на втрату. Важливо зрозуміти: немає правильних або неправильних емоцій. Якою б не була емоція, вона є адекватною в такій складній ситуації. Прийміть хворобливі емоції, як заповіт вашої любові до небіжчика. Це стосується і чоловіків, і жінок, тому що ці емоції є базовими і універсальними.

Якщо свідками або учасниками трагічної події стають діти, зверніть увагу на їхні емоції, вони вимагають особливої уваги. Якщо у вашому стані ви не можете приділити достатньо уваги потребам дітей, не соромтеся попросити про допомогу близької їм людини з сім’ї або друзів. Або знайдіть подругу або члена сім’ї, хто міг би періодично бути з ними.

Прийміть допомогу і підтримку. В ситуації раптової втрати близької людини і друзі, і члени сім’ї, і сусіди зазвичай раді допомогти. Як структурувати цю допомогу і не допустити хаосу і взаємного роздратування? Порада дуже проста: самостійно або за допомогою близьких людей створити перелік першочергових завдань, які потрібно виконати.

Коли хтось запитує, як вони можуть вам допомогти, зверніться до списку. Якщо можете знайти собі помічника, який постійно буде поруч з вами і буде знайомий з усіма іншими, це і буде найважливіша порада з усіх.

Вам потрібен той, хто слухає: поділіться своїми думками і почуттями з тим, хто вміє слухати і хоче бути корисним. Це може бути близький друг або член сім’ї. Це може бути хтось, хто пережив подібні втрати або травми: таку людину можна знайти через групу підтримки або на онлайн-форумі. Це може бути духівник, капелан або професійний психолог-психотерапевт.

І головне правило: будьте добрими до себе. Докладіть особливих зусиль (буквально – змусьте себе) піклуватися про себе:

• зобов’яжіть себе регулярно харчуватися якомога більш здоровою їжею;
• примусьте себе пити багато води, можливо, у вигляді напоїв на зразок трав’яного чаю;
• намагайтеся дотримуватись регулярного графіка сну;
• займайтеся діяльністю, яка вам подобається;
• примушуйте себе до прогулянок або іншої форми фізичної активності на свіжому повітрі;
• коли ви відчуваєте себе напруженим або тривожним, змушуйте себе виконувати одну з практик зниження стресу, як-от глибоке дихання або заземлення;
• знайдіть спосіб попрощатися. Ритуали дуже важливі в процесі скорботи, особливо якщо ви не змогли попрощатися перед тим, як померла близька людина. Крім відвідування меморіальної служби, ви можете написати листа небіжчику, запалити свічку або поговорити з фотографією. Знайдіть такий спосіб попрощатися, який має для вас сенс і допоможе вам зрозуміти, що дорогої людини більше немає.

І обов’язково зверніться за професійною допомогою до психолога або консультанта, якщо ви практикуєте споживання алкоголю або наркотиків. По-перше, в такому стані ваші думки й емоції більш загострені, по-друге, маючи ці залежності, ви ризикуєте заподіяти собі шкоду.

Джерело: Психологічна підтримка