Чому важливо не відкладати життя на потім, будувати плани на майбутнє й радіти кожному дню без докорів сумління. Про це і не тільки розповіла психолог, ведуча Ранку у великому місті на ICTV Юлія Зорій.
– У багатьох українців зараз спостерігається так званий синдром відкладеного життя. Це коли людина чекає слушного моменту, щоб дозволити собі жити, – каже Юлія.
За її словами, багато українців застрягли в 24 лютого, коли у нас цинічно відняли звичне життя. І вже більше трьох місяців ми відкладаємо його ще на тиждень, ще на два, ще на місяць. Однак життя не стало на паузу, хоч і здається, що це так.
Дійсно, думки про майбутнє зараз викликають тривогу й невизначеність, тому що довгий час ми існували в парадигмі виживання. Будували плани максимум на кілька годин вперед.
На думку психолога, такий режим для людської психіки занадто виснажливий. Тому вона починає шукати варіанти, як допомогти своєму господареві, і посилає сигнали про допомогу. А щоб уберегти її, потрібно починати жити.
Як почати жити
Насамперед спробуйте прийняти ситуацію, що склалася. Дайте собі час на усвідомлення, що попереднє життя повною мірою не повернеться після війни. Треба налаштовувати себе на прийняття нової реальності й адаптацію до неї.
Далі – будьте чесні з собою. Запитайте себе: що буде зі мною, якщо продовжу собі забороняти жити тут і зараз? Адже життя вже йде. І навряд чи хтось може гарантувати нам це безпечне завтра. Воно мало від нас залежить. Але точно під силу зробити краще наше сьогодні, враховуючи умови, в яких ми перебуваємо. Може, зараз і є той найкращий момент?
Маленькими кроками
Поступово почніть планувати свій день, потім наступний, далі вихідні. Спробуйте щодня розписувати прості побутові справи – прибирання, ревізію поличок або шаф тощо. Складіть список покупок і приблизне меню.
Сам процес планування допоможе відволіктися, а виконання цих завдань буде поступово повертати в звичний ритм життя.
Обов’язково ввечері перевірте, скільки змогли виконати із запланованого, похваліть себе за ці хоч і маленькі, але настільки важливі кроки. Контроль навіть над дрібницями відволікає й перемикає в режим “тут і зараз”.
Дозуйте час, який проводите за переглядом новин. Залиште собі кілька Telegram-каналів або ЗМІ, яким довіряєте, і стежте за ними в певний час. Таким чином ви обмежите безперервний потік негативної інформації, після якої відчуваєте дратівливість, тривогу, страх.
Поступово повертайте у ваше життя фізичну активність: прогулянки, біг, ігри з дітьми, рух тощо. Адже будь-яка фізична дія допоможе знизити емоційне навантаження. А особливо, коли емоції негативні.
І не бійтеся радіти і мріяти. Ставити нові цілі. Досягати їх. Україна обов’язково переможе, війна закінчиться, і ми продовжимо жити далі. А як саме будемо жити, залежить тільки від нас і наших зусиль.
Будьте готові, що вас можуть засуджувати, звинувачувати. На жаль, це найпростіший спосіб дати волю своїй агресії. За можливості мінімізуйте спілкування з такими людьми й пам’ятайте, що це тільки ваше життя, і ви несете відповідальність за нього.
Ваша мета – зберегти себе, заново навчитися жити максимально комфортно та щасливо, наскільки це можливо. Не дайте збити себе з цього шляху.