Українці дев’ятий місяць поспіль прокидаються із непевністю та нерозумінням того, що їм принесе цей день.

Багато людей вже звикли до думки, що під час війни потрібно намагатися жити так, як раніше: працювати, займатися буденними справами, знаходити час на хобі та відпочинок.

Однак є й ті, хто живе із синдромом відкладеного життя. Навіщо планувати своє життя під час війни –  читайте у матеріалі.

Сімейний психолог Христина Дацишин зазначає, що зараз, як ніколи, треба дозволити собі жити:

– Звичайно, що горизонт наших довоєнних планувань сильно звузився, тому забудьте про планування на рік, три або п’ять років.

Плануйте лише дві речі:

• жити щасливо;
• свій день.

Так що зберіться, перестаньте жити у себе в голові, де бродять концепції про те, що правильно, а що ні. В яких ви блукаєте місяці війни. Щоразу, коли така думка виникає, робіть у реальному житті з точністю до навпаки:

• засмутилися –  знайдіть спосіб радіти;
• нема сил – зробіть зарядку і збадьоріться;
• нічого не хочеться – візьміть ручку та напишіть 500 бажань;
• хочеться на когось накричати – посміхніться та обійміть.

Також, на думку експерта, важливо вести під час війни спеціальний щоденник вдячності. Для цього необхідно придбати красивий блокнот і слідувати інструкції:

1. Завжди намагайтеся шукати щось хороше, що з вами відбувається, і бути вдячним за це. Буквально включіться в гру, де ви будете щосили знаходити, чому порадіти, і за що дякувати цьому дню. Пройде кілька тижнів, і ваше життя почне змінюватися. Такою є сила позитивного мислення.
2. Візьміть собі за правило насолоджуватися тим, чого раніше не помічали: радійте кожному новому дню, захоплюйтесь дощу, цінуйте кожні обійми з близькими людьми.
3. Будьте готовими вислухати і пізнати себе та записувати свою вдячність у щоденник.
4. Щоденник вдячності можна вести будь-коли протягом дня, але ідеально робити це вранці, перед початком роботи або навчання.
5. Можна ввечері перед сном записувати у щоденник 10 подяк за речі або події, які відбулися протягом дня.

Психолог Оксана Ебмер розповідає про загрозу синдрому відкладеного життя в майбутньому. За її словами, потрібно прийняти дійсність і почати робити те, що давно хотіли:

– Все частіше у спілкуванні з близькими, знайомими чи просто сторонніми людьми я помічаю, як негативно вони налаштовані на перспективи розвитку свого майбутнього.

Всі чекають завершення війни, щоб повернутись до нормального життя. Та хіба воно вже ненормальне, якщо ви заснули і прокинулись у власному ліжку?

– Теперішній час не зовсім стабільний, і ніхто з нас не знає, чого очікувати завтра. Проте, що якщо все буде добре?

Зараз ви просто втрачаєте і без того цінний час на вічні сумніви та роздуми, замість того, щоб робити те, чого хочеться тут і зараз.

Давно хотіли записатися на вокал? Вперед. Хотіли вивчити якусь мову? Супер, почніть вже, а не з понеділка. Бігати? Перед сном не забудьте поставити будильник на ранкову пробіжку.

Не відкладайте сьогодні того, що завтра зробить ваше життя кращим. Як показує практика, ніколи не знаєш, коли твоє завтра буде останнім.

А якщо серйозно, то маючи такий слабкий бойовий дух і роблячи війну своєю відмазкою, окрім депресії на виході не отримаєш нічого. Для тих, хто в тилу, особливо важлива емоційна стабільність, віра в своє світле майбутнє та вміння будувати плани попри всі негаразди.

– Зараз, як ніколи, треба цінувати кожну хвилину життя і планувати завтрашній день.

Пропустіть ці слова через себе. Що ви почуваєте? Вдячність? Напевно, так. Ці хлопці і дівчата – це наші герої. Вони роблять можливим наше життя. Тому зараз потрібно жити, якщо маємо таку можливість.

Психотерапевт Наталія Бабік виділила основні правила, як змусити себе жити і планувати під час війни.

Для того, аби собі допомогти, слідуйте інструкції:

1. Побільше спіть. Якщо є можливість – досипайте вдень.
2. Займайтеся фізичною активністю. Але не перенавантажуйте свій організм. Це – дуже важливо.
3. Майте плани на щоденну рутинність.
4. Виділяйте час для улюбленої справи, яка робила вас щасливою до війни.
5. Займайтеся самонавчанням.
6. Обговорюйте страхи та тривогу з однодумцями і друзями. Спілкуйтеся з тими, хто збалансований і спокійний.
7. Переживайте ситуації по мірі їх настання.
8. Не накручуйте себе. Накручувати – це жити в тривозі, яка призводить до погіршення самопочуття, психічного стану і панічних атак.
9. Боріться з інформаційною залежністю. Важливо пам’ятати, що постійне пережовування новин посилює тривогу.
10. Пам’ятайте – війна закінчиться! Згадайте про тих, хто вже проходив страшні випробування: наші прабабусі та бабусі, прадіди та дідусі. Вони вижили і дали життя нам із вами, яке багато хто не цінує та відкладає на потім.