Як не зупиняти життя, не відкладати його на потім та продовжувати діяльність навіть з розумінням того, що війна – це надовго. Про це в Об’єднаному ефірі українських телеканалів розповів військовий психолог Андрій Козінчук.

– Тут дуже важливо розуміти, що є війна, як явище, яке відбувається в Україні і в світі. І є війна, як наш психологічний стан, є війна, яка у нас в голові, – зазначає психолог.

За його словами, дуже важливо навчитися жити в умовах війни так, щоб не заповнювати голову виключно мороком і жахом від усього, що відбувається. Потрібно навчитися жити, функціонувати, відпочивати, воюючи при цьому. Тому що всі ми воюємо, але по-різному. Хтось стріляє, хтось волонтерить, хтось пече хліб.

Просто до нашого життя додається ще одна деталь – війна, уточнює Андрій Козінчук. За його словами, хоч би як дивно це  прозвучало, але ми вже навчилися жити з цим. Як ми, наприклад, навчилися жити з Covid-19. Зрештою, як навчилися жити з війною, починаючи з 2014 року.

Так, нам всім до тремтіння хочеться якнайшвидшого завершення війни. Але якщо ця обставина від нас не залежить, то потрібно максимально зосередитися на своєму психоемоційному стані.

– Слід перейти на функціональний режим нашої діяльності, відпочинку, соціального оточення і мотивації самого себе. Якщо ми всім цим оволодіємо, ми зможемо адаптуватися і пережити все, що завгодно. Навіть війну, – стверджує психолог.

І уточнює, що дуже важливо зберігати здоровий баланс між певною мірою відстороненістю від того, що відбувається, та  емоційного сприйняття цього. Тобто не кидатися в крайнощі від психічних зривів до повного ігнорування фактів смертей і трагедій, які несе війна.

Дуже важливо, щоб цифри статистики військових втрат нам про щось говорили. Наприклад, про те, чи в безпеці ви та ваші рідні. Якщо цієї безпеки недостатньо, як можна її посилити.

А ще потрібно постаратися знайти відповідь на, мабуть, найважливіше питання – яка моя роль в цій війні. Що я роблю тут і зараз, навіть якщо не перебуваю в Україні.

За словами фахівця, сам термін “зачерствіти” – це суто етичне поняття, тоді як психологи оперують терміном “адаптуватися”. І наше завдання бути настільки адаптованими, щоб не ігнорувати кількість жертв війни.

В іншому разі рекомендується відвідати психолога з метою знизити рівень тривоги і підвищити впевненість у своїх силах і здатності жити і функціонувати далі.

– І так, навіть в умовах тривалої війни варто планувати своє життя. Навіть, якщо, у зв’язку з війною, щось не вийшло,-зазначає Андрій Козінчук.

За його словами, планування в контексті психології – це створення свого життя, його будівництво. Коли психіка усвідомлює, що ми самі керуємо своїм життям.

Не потрібно чекати закінчення війни для того, щоб щось зробити. Не потрібно відкладати життя на потім. Так, припустимо, ви не можете зараз поїхати на улюблений курорт. Але ви в змозі зробити ті речі, які вам під силу. Наприклад, допомагати тим, хто опинився в складній ситуації.

І обов’язково плануйте те, що не можете зробити зараз. Це вам дуже стане в пригоді, коли війна закінчиться і країна святкуватиме нашу перемогу, закликає військовий психолог.