Через війну в Україні понад 3 млн українців були вимушені полишити свої домівки та виїхати до країн ЄС, 6,5 млн – осіли у західних регіонах України. Слова “біженець” чи “переселенець” тепер стосуються кожного четвертого українця.

Що ж ховається за цими словами, які психологічні процеси відбуваються всередині цих людей.

Відчуття втрати

У біженців відчуття втрати може проявлятися значно більшою мірою, ніж у тих, хто залишився вдома. Вони опинилися у зовсім іншому місці та не мають змоги бачити рідних людей, дім чи хоча б те, що від нього залишилося.

– Щойно ви задовольните базові потреби у житлі, харчуванні та безпеці, першочерговим завданням має стати психологічна підтримка, – рекомендують психологи.

Втрата приналежності

Через неможливість постійно спілкуватися рідною мовою, бачити культурні символи може виникати відчуття втрати приналежності до чогось більшого. Це провокує розвиток відчуття ізоляції та самотності.

– Зберігайте свої цінності, але й вивчайте основні елементи культури країни, що вас приймає. Застосовуйте ці знання у взаємодії з місцевими, так ви зможете легше адаптуватися, – йдеться у повідомленні.

Відчуття провини

Людина може потерпати від відчуття провини через те, що залишила рідних у небезпеці, а сама перебуває під мирним небом.

– Біль можна усунути лише після того, як його пережили, як і будь-яку іншу емоцію. Зверніться за психологічною допомогою, інакше ці травми продовжуватимуть проникати в наступні покоління, – радять фахівці.

Загалом варто у будь-якому випадку поговорити з психологом, саме він допоможе пережити вимушене біженство.

Джерело: Психологічна підтримка