Лютениця – справжній хіт серпневої заготівлі! Цей смачний та красивий соус уже не перший рік підкорює серця господинь. І не дарма!
Лютениця, приготовлена за класичним рецептом, ідеально підходить як додаток до м’яса, риби та овочів або й просто як смачна намазка на хліб. А взимку навіть одна ложка лютениці, приготовленої за цим рецептом, здатна зігріти своїм ароматом і смаком.
Найкраще те, що цю ікру із солодкого перцю можна приготувати з простих і доступних інгредієнтів у домашніх умовах.
Лютениця: класичний рецепт
Лютениця сама по собі має багатий смак, але додавання спецій, може зробити її ще більш ароматною та цікавою. Що можна додати у лютеницю: паприку, орегано, сушений чи свіжий базилік, коріандр чи тим’ян. Додавання спецій дозволить створити ваш власний унікальний варіант лютениці.
Інгредієнти:
- солодкий червоний перець (великий, солодкий та м’ясистий) – 6-7 шт.
- помідори (великі) – 3 шт.
- часник – 3 зубки
- олія оливкова чи соняшникова – 4 ст. л.
- цукор – 3 ст. л.
- сіль – 1 ч. л. чи до смаку
- чорний перець – 1/4 ч. л.
- гострий перець мелений – до смаку
Лютениця: рецепт у домашніх умовах покроково:
- Перець миємо, викладаємо на деко, вливаємо 100 мл води та запікаємо за 180 °С до м’якості (допоки на шкірці не з’являться підпалини). Це надасть перцю особливого смаку та аромату.
- Також окремо запікаємо й помідори, поки їхня шкірка не лусне. Це допоможе легко зняти шкірку та зберегти весь сік, що виділяється.
- Після запікання овочі злегка охолоджуємо та чистимо від шкірки. Перці також чистимо від насіння.
- Збираємо увесь сік, який утворився під час запікання помідорів.
- Перець і помідори нарізаємо середніми шматочками. Викладаємо овочі у каструлю разом з соком. Додайте спеції, сіль, цукор і олію. Не забуваймо також про часник, який варто пропустити через прес, щоб він віддав свій аромат повною мірою.
- Доводимо лютеницю до кипіння, помішуючи, не великому вогні. Потім зменшуємо вогонь до середнього і варимо, без кришки, часто помішуючи, поки соус не стане густим, а зайва рідина не випарується. Важливо не поспішати – процес може зайняти трохи часу, але результат того вартий.
- Наприкінці приготування пробуємо заготівлю на смак. Вона має бути злегка солодкуватою, тому, якщо потрібно, додаємо ще цукру чи солі до смаку. Як тільки ікра досягне бажаної консистенції, перекладіть її у стерилізовані банки, закатуємо та дайте повністю охолонути.
