Експерти популярної медичної онлайн-платформи доказової медицини Бережи себе разом з інструкторською командою організації PULSE назвали п’ять найпоширеніших міфів про надання першої допомоги.
Міф 1. Медична та перша допомога – це те саме
Правда. Перша допомога насправді не медична, а перша. Медичну надають медичні фахівці, використовуючи лікарські засоби, хірургічні втручання та інші заходи, для застосування яких за законом потрібна профільна освіта.
А от щоб надавати першу допомогу, мати медичний диплом не обов’язково. Мета першої допомоги – зберегти життя і здоров’я постраждалих до приїзду кваліфікованих медиків.
Міф 2. Головне правило першої допомоги – не нашкодити постраждалому
Правда. Відоме “не нашкодь” – не головне правило. Пріоритетом вважається власна безпека рятувальника. А щодо шкоди: маніпуляції в першій допомозі можуть здатися травматичними для недосвідченій в цій сфері людини, тому що накладення турнікета або процес шинування кінцівки викликає біль.
Однак є правило “життя в обмін на здоров’я”. Іноді прийоми, що рятують життя, можуть продовжити час реабілітації потерпілого. Але реабілітувати можна тільки тих, хто вижив.
Міф 3. Важливо, щоб умови першої допомоги були стерильними
Правда. Під час надання першої допомоги неможливо домогтися стерильності. Тому можна використовувати нестерильні перев’язувальні матеріали, вибираючи найчистіші з наявних.
Видалення бактеріальних загроз і бруду буде чекати на постраждалих від травм вже в лікарні, де стерильність є базовою умовою роботи.
Міф 4. Навчання першої допомоги в різних областях є суперечливим
Правда. Правила першої допомоги рідко залежать від характеру екстреної ситуації. Дії рятувальника при відкритому переломі ноги, при падінні зі сходів або при вогнепальному пораненні будуть дуже схожі. Кров витікає з судини незалежно від того, порушена її цілісність кулею або уламками кістки.
Міф 5. Щоб оцінити дихання потерпілого, потрібно піднести дзеркальце до носа
Правда. Один з головних життєвих показників першої допомоги — дихання. Для оцінки дихання не використовується дзеркальце або екран мобільного телефона.
Надійним вважається метод “чую-відчуваю”, коли рятувальник слухає дихання, спостерігає за рухами грудної клітини і може відчувати видих повітря. Телефон або дзеркальце не дають надійного результату і не допомагають порахувати кількість дихальних рухів.
Джерело: Бережи себе