Досвід показує що коронавірусна інфекція погіршує якість життя тих, хто хворів, оскільки вражає будь-яку систему організму – дихальну, серцево-судинну, нервову та інші, та вибиває з колії надовго.
Саме тому при реабілітації після Covid-19 необхідно залучати міждисциплінарну команду лікарів. Такі висновки озвучили медики під час прес-конференції Постковідний синдром – міждисциплінарний підхід.
За словами лікарки-кардіологині, к. м.н. Ольги Срібної, кількість серцево-судинних патологій в Україні під час пандемії значно зросла. В групі ризику перебувають люди з цукровим діабетом, надлишковою вагою та курці.
– У кожного пʼятого пацієнта, який нещодавно переніс коронавірусну інфекцію, ми діагностуємо артеріальну гіпертензію, – повідомила Ольга Срібна. – А це, своєю чергою, може призводити до посткоронарного синдрому чи інсульту. Якщо говорити про смертність, то вона спостерігається у пацієнтів, які на фоні високого тиску хворіють на цукровий діабет чи мають ішемічну хворобу серця. Нерідко ці люди також мають надмірну вагу чи курять.
Саме тому вкрай важливо звернути увагу саме на супутні фактори ризику.
Професор, д.м.н., психотерапевтка та психіатриня Ольга Осокіна стверджує, що вже відомі психологічні фактори, що ускладнюють постковідний синдром.
– По-перше, у людини, в якої ще спостерігаються симптоми Covid-19, розвивається тривожність, яка супроводжується частим переглядом новин та статистики про хворобу, – наголосила психіатриня. – Пацієнти починають катастрофізувати інформацію та наділяти свої думки додатковими негативними фактами. А це призводить до появи чи посилення депресивної симптоматики.
Лікарка радить пацієнтам відповідальніше ставитися до спожитої інформації й відфільтровувати негативні повідомлення.
Другий фактор, що ускладнює постковідний синдром – напруження в українському суспільстві.
– Йдеться про повсякденне спілкування, у якому люди постійно торкаються теми коронавірусної хвороби, – пояснила професорка Ольга Осокіна. – Особливо полюбляють обговорювати тяжкий перебіг хвороби чи летальні випадки, які трапились у родині або серед знайомих. Що у таких ситуаціях треба робити? Мати сміливість сказати стоп подібним розмовам, щоб не накопичувати цей негатив у своїх думках.
Третій фактор – це порушення звичного способу життя (вимушена ізоляція та карантинні заходи).
– Вимушена гіперпильність людини, яка виходить з дому, призводить до підвищення рівня тривожності та напруження. У таких обставинах людина будь-якими способами намагається цю тривогу зменшити. І не завжди ці засоби є корисними, – підсумувала докторка медичних наук. – Наприклад, людина може почати інтенсивніше палити. Що можна запропонувати в такому випадку? Пацієнту варто перейти хоча б на електронні сигарети, якщо вже є така проблема.
Лікар-хірург, к.м.н., голова Всеукраїнського респіраторного клубу Євген Симонець переконаний, що постковідний синдром – це серйозна проблема для людей, що перехворіли на коронавірус.
– Інформаційний простір в Україні та світі насичений насамперед перебігом Covid-19 та його гострими фазами, – наголосив Євген Симонець. – Однак про ті ситуації, з якими наші пацієнти стикаються вже після хвороби, інформації дуже мало. Після одужання та отримання негативного ПЛР-тесту люди часто залишаються наодинці з багатьма проблемами, пов’язаними з Covid-19 та його наслідками.
За словами лікаря, при постковідному синдромі хірурги дуже часто стикаються з двома основними проблемами – пневмофіброзом та бульозною емфіземою легень, які діагностуються на фоні перенесеної коронавірусної хвороби.
– Таким пацієнтам надати допомогу можна лише в хірургічний спосіб, адже терапевтичними методами ці хвороби не лікуються, – заявив хірург. – Безперечно, існує цілий ряд супутніх факторів, які провокують розвиток тієї ж бульозної емфіземи легень, основними серед яких є шкідливе виробництво та тютюнопаління.
Однак, навіть враховуючи шкоду тютюнопаління, лікар не рекомендує відмовлятися від поганої звички відразу. Тому що різка відмова від паління неминуче призводить до загострення бронхіту курця. Потрібно з фахівцем вибрати альтернативний спосіб.
Хірург радить пацієнтам, що перехворіли на Covid-19, робити дихальні вправи.
– Трапляється, що пацієнти відчувають задишку при фізичних навантаженнях. У цій ситуації найкорисніший варіант відновлення й адаптації – використання дихальної гімнастики, – пояснив Євген Симонець. – Зокрема, своїм пацієнтам я рекомендую починати з дитячих дихальних вправ за Толкачовим, щоб активувати функцію дихання. А далі – підбираємо систему відповідно до супутніх патологій пацієнта.
Наприклад, при бульозній емфіземі лікар рекомендує дихальну гімнастику за Бутейком. А якщо наявний лише пневмофіброз, то за Стрельніковою або східні дихальні гімнастики пранаяма чи цигун.
Міністерство охорони здоров’я визначило симптоми, які супроводжують постковідний синдром, та радить звернутися до свого сімейного лікаря у разі, якщо ви відчуваєте деякі з них після одужання від Covid-хвороби.