Хіміотерапія – що це таке, кому і для чого її призначають, які страхи з нею пов’язані

хіміотерапія, крапельниця, лікарня

Відразу слід зазначити, що хіміотерапія – складний і важкий метод лікування, який застосовується при не менш складних та важких хворобах. Передусім онкологічних. З хіміотерапією пов’язані і надії, і страхи змучених раковими хворобами пацієнтів та їхніх рідних.

Що таке хіміотерапія? Це один препарат чи декілька? Скільки сеансів можуть призначати? Чи таке вже необхідне її застосування? Якими наслідками для ослабленого організму вона загрожує, чи існує альтернатива токсичній хіміотерапії? З цими та іншими запитаннями ми звернулися до завідувачки відділенням хіміотерапії Київського міського онкоцентру, доцентки кафедри онкології Національного університету охорони здоров’я їм П.Л. Шупика, кандидатки медичних наук Ольги Пономарьової.

Ольга Пономарева

Зараз дивляться

Допомогла бойова отруйна речовина

Для початку варто зрозуміти, що ж таке хіміотерапія. Якщо спрощено, то це введення в організм онкологічного хворого спеціально підібраних сильнодіючих отрут і токсинів, які знищують пухлинні клітини, не дають їм розмножуватися та захоплювати нові органи і тканини.

– Сьогодні без хіміотерапії лікування онкохворих (за невеликим винятком) уявити собі важко. Так само важко уявити, що хіміотерапії як методу лікування ще не виповнилося і ста років. Але тільки з її появою багато смертельних форм раку стали контрольованими, а то і повністю виліковними, – наголошує Пономарьова.

Своєю появою хіміотерапія зобов’язана… бойовій отруйній речовині – іприту. До початку Другої світової війни у декількох країнах велися секретні дослідження протипухлинних властивостей похідних іприту. Перші результати були опубліковані відразу після війни, в 1946 році.

Американським хімікам Альфреду Гілману і Луї Гудмену вдалося синтезувати препарат, який дозволив поліпшити стан хворого на лімфому. Щоправда, ненадовго. Але цей перший в історії хіміопрепарат довів, що, небезпечна отруйна речовина здатна гальмувати розвиток смертельних пухлин.

Робота хіміків і медиків у цьому напрямку активізувалася. І через деякий час американський педіатр Сідні Фарбер – засновник Фонду досліджень раку у дітей – разом із геніальним хіміком Суббарао створили препарат, який не просто уповільнював розвиток хвороби, а й сприяв зникненню самих ознак пухлинного процесу (тривала ремісія). Про унікальність і ефективність препарату говорить той факт, що його успішно використовують до сьогодні.

Однак за ейфорією перших перемог над грізною хворобою слідували гіркі розчарування. Натхненні успіхом Фарбера вчені почали масово створювати ліки від різних форм раку. Але, на жаль, жодні не повторили результату американського лікаря. Після введення хіміопрепарату хвороба дійсно затихала, та потім поверталася з новою силою. Багато хто вже почав вважати, що хіміотерапія, через свої токсичні якості, лише погіршує стан ракових хворих, подовжує їхні муки.

Наступ з “землі, води і повітря”

І якби не три невгамовних учених-медика з Буффало, хіміотерапію в якості методу лікування онкології безсумнівно відкинули б. Адже Еміль Фрай, Еміль Фрайрайх і Джеймс Холланд були переконані – здаватися рано. І запропонували використовувати одночасно кілька різних за характером впливу препаратів.

1965 року вони здійснили, як самі говорили, масовану атаку на “ворога” – “із землі, води і повітря”. Якщо хворі ракові клітини виживали після прийняття препарату, умовно названого “сухопутною армією”, їх добивав інший препарат – “морський флот”. А потім підключалася ще й “авіація”, зачищаючи “поле бою”. У ракових клітин не залишалося жодних шансів.

Ефект перевершив усі очікування. Онкохворі, яких лікували такою поліхіміотерапією, отримували надію.

Ці ж три лікаря з Буффало вперше почали застосовувати хіміотерапію не разово, а тривалий час, навіть тоді, коли ознаки раку вже були ліквідовані. Вчені-медики довели, що тільки так можна знищити залишки ракових клітин, які потенційно ще подавали ознаки життя і знову могли стати активними.
Результат був приголомшливим. При деяких формах раку не просто зникали симптоми хвороби, а наступала дуже тривала ремісія, яку можна було вважати майже повним одужанням.

Ольга Пономарьова так докладно зупинилася на історії хіміотерапії, щоб стало зрозуміло, який прорив у лікуванні онкології цей метод приніс, і які надії із ним досі пов’язують лікарі.

Хіміотерапія вдосконалюється: з’являються все нові ліки, які не просто блокують “розмноження” ракових клітин, але й діють з огляду на особливості кожної конкретної пухлини.

Хіміотерапія: майже померти, щоб воскреснути і жити

Онкологи вважають, що поки що жодної рівноцінної альтернативи хіміотерапії немає. Її дію лише підсилюють іншими видами терапії. Але саме “хімія”, як її називають пацієнти, залишається головною зброєю (нарівні зі скальпелем) у лікуванні раку. Ольга Пономарева повністю поділяє цю точку зору.

Проте варто зазначити, що завдяки дослідженням вчених виявлені пухлини, малочутливі до хіміотерапії. Серед них меланома, деякі саркоми.

– Щоб лікування було більш ефективним, в окремих випадках онкологи комбінують хіміотерапію з імунотерапією. І дослідження в цьому напрямку продовжуються, – зауважує Ольга Пономарьова.

У пацієнтів з хіміотерапією пов’язана така ж кількість міфів і упереджень, як і з самим раком. Деякі цілком серйозно вважають, що від хіміотерапії можна померти набагато швидше, ніж від самої хвороби.

Ольга Володимирівна, ґрунтуючись на своєму багаторічному досвіді онколога, запевняє, що правильно проведена хіміотерапія, правильно підібрана доза не важчі за саму хворобу – вони її вбивають. Деякі онкологічні хворі приймають певні дози хіміотерапії все життя та живуть 20 років і більше.

– Але треба розуміти, що хіміотерапія – важке лікування, коли застосовуються, по суті, отрути і сильнодіючі токсини, тому хвороблива реакція організму неминуча. До цього треба бути готовим, – попереджає Пономарьова.

Що чекає на хворого при проведенні хіміотерапії?

Можуть мучити нудота, багаторазова блювота, дають збої серцево-судинна, травна і нервова системи. Тобто, проявляються ознаки гострого отруєння. Але варто пам’ятати, що організм із цим впорається, треба лише потерпіти, виконувати всі приписи лікаря і в жодному разі не впадати у відчай.

Після курсу хіміотерапії більшість побічних ефектів зникнуть, однак деякі все ж залишаться на кілька тижнів, а то і місяців.

На 14-21 день після останнього сеансу хіміотерапії почне відростати волосся, якщо воно випало під час лікування. Іноді у “нового” волосся може бути інший колір і навіть текстура, але це нормально. Згодом все відновиться.

Через 2-4 місяці має істотно ослабнути оніміння в кистях рук і ступнях. Цей стан можуть викликати деякі препарати, що використовуються в хіміотерапії. Для повного зникнення цього явища може знадобитися рік, а то й більше.

Через 2-3 тижні зникнуть нудота і блювота.

Іноді досить довго тримається спотворення смакових відчуттів, які змінила хіміотерапія.

Пройде слабкість і постійне відчуття втоми. Не варто уникати щоденного легкого фізичного навантаження. Важливо не прагнути встановлення рекордів – навантаження треба збільшувати поступово.

Деякі пацієнти після хіміотерапії відзначають проблеми з пам’яттю – їм важко підбирати слова, концентрувати увагу. Це лякає і дратує. Через півроку-рік все прийде в норму.

Потрібно допомогти своєму організму: більше читати, тренувати мозок усілякими головоломками і судоку. Не слід братися за кілька справ одразу, краще концентрувати зусилля і увагу на чомусь одному.

Лікарка Пономарьова особливо наголошує, що позитивні думки та емоції творять справжні дива. Їй варто вірити.

Якщо ви побачили помилку в тексті, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Cntrl + Entr.
Підтримати Факти ICTV
Знайшли помилку в тексті?
Помилка