На основі гідрогелів: українські вчені винайшли унікальні пов’язки для лікування опіків і ран

Вікторія Яснопольська журналістка розділу Медицина
гідрогелеві повязки

нан фб

Вчені Інституту фізики НАН України розробили перев’язувальні матеріали на основі радіаційно зшитих гідрогелів, які призначені для лікування ран та опіків.

Про це на своїй сторінці в Facebook повідомили співробітники Інституту.

– На жаль, наші воїни досі не мають можливості користуватися новими перев’язувальними матеріалами через відсутність їх серійного виробництва, – наголошується в повідомленні.

Головні переваги цих унікальних пов’язок:

  • дають миттєвий ефект знеболювання – вода, з якої на 90-95% складається гідрогель, відразу охолоджує рану і зупиняє руйнування тканин;
  • повністю стерильні;
  • очищають рану, вбираючи з неї різні виділення;
  • антисептична функція: склад розчину передбачає додавання різних лікарських препаратів – як у сам гідрогель, так і на зовнішню поверхню вже накладеної пов’язки;
  • пропускають крізь себе воду, тож якщо пов’язку поливати рідкими ліками, знеболювальними, кровоспинними, антисептичними тощо, вони безперешкодно потрапляють на рану або опік;
  • захисна функція: мікроби на уражене місце потрапити не зможуть, оскільки їхні розміри більші за розміри комірок сітки матеріалу;
  • не прилипають до рани, що робить зняття пов’язки нетравматичним і цілком безболісним;
  • прозорі, що дозволяє контролювати стан рани, не заглядаючи щоразу під пов’язку;
  • практично герметичні, тому можуть стати в пригоді також для попередження загрози відкритого пневмотораксу;
  • безпечні, біосумісні та біологічно інертні.

Зазначається, що робота вчених Інституту фізики НАН України спільно зі співробітниками кафедри високомолекулярних сполук КНУ імені Тараса Шевченка та фахівцями ПАТ НВЦ Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод є суто волонтерською.

Тому вчені, маючи вже готову лабораторну технологію, запрошують приватних підприємців профінансувати потенційно прибутковий бізнес та одночасно долучитися до порятунку людських життів і посилення обороноздатності нашої країни.

Джерело: НАН України