Коли нас бачать поранені, то в них аж настрій поліпшується. Як працюють медики на передовій

Костянтин Мельников Журналіст програми Факти ICTV, військовий кореспондент
медики на передовіймедики на передовій

Щомиті вони можуть змінити теплий та сухий бліндаж на евакуаційну автівку. Чергування військових медиків минає в напруженому очікуванні.

– Випадки різні бували в нас. Коли за декілька годин було 54 поранених, коли 30. Це все залежить від інтенсивності, – каже військовий медик Анна.

Щодня, виходячи на чергування, екіпажі медиків сподіваються, що роботи буде якомога менше. І хоч вони не перебувають безпосередньо на полі бою, завжди знають, яка ситуація там, де справжнє пекло.

– Зараз пішли кульові, тому що йдуть контактні бої і більше контакту з ворогом, – каже військовий медик Ігор.

Чоловік показує увесь арсенал медикаментів, без якого не обходиться жоден виїзд.

– Рюкзак – це основа. У кожного медика є рюкзак, який складений під нього, щоб він знав, що в нього де лежить. Тут є ампули різні: і знеболювальні, і протисудомні, кровоспинні. Основне – це кровоспинні, – каже медик.

Поранених з “нуля” доправляють бойові медики броньованим тягачем МТ ЛБ, який армійці прозвали “мотолигою”.

– Ми приїжджаємо на позиції, надаємо першу допомогу пораненому – турнікет, тампонаж. Куди зараз найбільше виїздів? Ну, переважно Бахмут, Іванівка, – каже військовий медик Віталій.

З позицій поранених доправляють на пункт медичної евакуації.

– У них настрій піднімається, коли нас бачать, бо знають, що вони в надійних руках, – каже Ігор.

Рятуючи життя інших, медики щоразу ризикують й власним, бо ж росіяни відкривають вогонь без розбору. А броньованих спеціалізованих машин їм бракує.

– От Хамер. Голосно, класно звучить, але він не броньований. Як намагаємося убезпечити свій шлях?  Більше газу давати. Ну як убезпечити? Тут не можеш ніяк убезпечити, – каже Іван, військовослужбовець ЗСУ.

Боєць Павло згадує, як під час чергування на медеваку стався обстріл, ймовірно, це був мінометний обстріл.

– Прилетіло десь в районі, може, 20, може, менше метрів і пошкодило нам машину. Дякувати Богу, не зачепило якихось важливих агрегатів, тільки лиш посікло, – каже Павло.

На щастя, й людей у той момент у машині не було. Ані медиків, ані поранених. Тож жертв вдалось уникнути.