Експерт Гарвардської медичної школи розповів про деякі важливі уроки Covid-19, які стануть у пригоді людству під час майбутніх потенційних пандемій.
– Вірус продовжує змінюватися і, що не менш важливо, майбутні пандемії можуть бути викликані іншими патогенами. Ніхто не знає, що буде далі, — наголосив доцент медицини Гарвардської медичної школи в Массачусетській лікарні Джейкоб Лем’є.
Вчені погоджуються, що SARS-CoV-2 не зникне найближчим часом, тому важливо вивчити структуру вірусу, щоб зрозуміти, як він розвивався з плином часу, як він може змінитися в майбутньому.
Однак SARS-CoV-2 – не єдина потенційна загроза. Віспа мавп, яка дедалі частіше виникає в усьому світі, стала перевіркою реакції на вірусний спалах, виявивши як покращення після Covid-19, так і старі проблеми.
Протягом останнього століття спалахи та пандемії відбувалися з тривожною регулярністю – певний показник того, що їх буде більше – чи то грип, чи то інший коронавірус, чи то якийсь ще невідомий збудник, який переходить від тварин до людини.
Вчені наголошують: поява і поширення патогенів є скоріше нормою, ніж винятком, що потребує завчасної підготовки і широкомасштабного, скоординованого реагування на спалахи.
Дослідники сподіваються, що втома від пандемії не завадить людям вчитися на помилках, допущених у перші дні Covid-19.
– Інтервал між пандеміями, строго кажучи, часто буває достатньо довгим, щоб ми про це забували, і достатньо коротким, щоб вони повторювалися неодноразово протягом нашого життя, — зазначає Джейкоб Лем’є.
Уявна неминучість наступної пандемії викликає безліч запитань про те, який збудник її викличе, звідки він з’явиться, як буде поширюватися і які хвороби викличе.
Проте, незалежно від деталей, на думку вченого, успішна відповідь потребуватиме попередньої підготовки та широкомасштабної співпраці між експертами у всіх сферах – від уряду та наукових кіл до промисловості та засобів масової інформації.
Це передбачає розробку планів щодо забезпечення доступності тестування не тільки в лікарнях, а й у громаді, а також прогнозування того, які групи населення можуть бути найбільш вразливими до збудника, та пошук шляхів зменшення ризику.
Ці патогени вражають всіх, і нам потрібно працювати разом, щоб запобігати пандеміям, пом’якшувати їхні наслідки, і готуватися до цього потрібно вже зараз, резюмують дослідники.