Днями з Львівської обласної лікарні виписався унікальний пацієнт, якого прооперував професор Ігор Кобза.
У Василя Труша, так звуть чоловіка, була важка комбінація патологій: підковоподібна нирка, дві мішкоподібні аневризми аорти й аномалії ниркових судин.
Кожна з них була складною, а разом вони становили загрозу життю чоловіка.
За 42 роки практики Ігоря Кобзи, він стикався лише тричі зі схожими випадками.
Підковоподібну нирку у чоловіка виявили ще 20 років тому, і він періодично проходив обстеження. Та цього разу лікар на УЗД довго оглядав нирку і порадив зробити комп’ютерну томографію (КТ) з контрастом.
– На КТ у мене і виявили аневризми аорти. З цим обстеженням я пішов до кардіохірурга обласної лікарні в Луцьку. Він глянув на результати обстеження, сказав, що справа серйозна і що з такими проблемами слід іти до судинних хірургів. Він і порадив їхати на консультацію до Львова, – каже Василь Труш.
За результатами КТ у чоловіка дві веретеноподібні аневризми (вип’ячування) аорти, за якими можна було б стежити якийсь час. Та з’ясувалося, що і сама аорта розташована нетипово.
Вона має бути зліва від хребта. А у пацієнта вона різко пішла праворуч і лягла на нижню порожнисту вену – найбільшу венозну судину, яка забирає кров з нижньої частини тіла. Аорта так щільно прилягала до вени, що розплющила її і ускладнила кровотік.
А ще – вже у Львові лікарі побачили, що аневризми небезпечніші, ніж вони думали. Вони могли розірватися будь-якої миті.
– У чоловіка стінка аневризм була прозора і тонша за туалетний папір. Окрім того, у аневризмах лікар побачив багато тромбів, серед них були і зовсім свіжі, що свідчило про надрив аневризм, тому операцію аж ніяк не можна було відкладати, – розповів професор Ігор Кобза.
Операція була надскладною. Річ у тім, що в нормі до нирки йде одна судина, а до підковоподібної – багато. Вони коротші, можуть переплітатися і жодну з них не можна ушкодити під час оперативного втручання.
Операція тривала чотири години. Судинні хірурги прибрали частину аорти, де були аневризми, перекривши її зверху і знизу. Її замінили протезом і пустили аорту зліва, як вона і мала бути в нормі.
Крім цього аорту довелося добре почистити: вона була забита тромбами на довжині понад 30 см.
Нижня порожниста вена, що була притиснута аортою, після операції невдовзі прийшла до норми, і по ній відновився нормальний кровотік.
Робота, яку виконали судинні хірурги, – ювелірна. Вона потребувала надзвичайно точних рухів і правильних розрахунків. Будь-яка помилка могла не тільки звести роботу хірургів нанівець, пацієнт міг втратити нирку.
На щастя, хірурги не помилилися. Операція пройшла успішно. Пацієнт дуже швидко одужав і поїхав додому.