Чи можна дозволяти собі радіти життю під час війни, коли ми самі перебуваємо в цілковитій безпеці, а рідна країна захлинається від сліз і горя?
Приблизно з таким запитанням, відповідь на яке, впевнені, хвилює дуже багатьох українців, Факти ICTV звернулися до психолога Вікторії Островської.
– Давайте домовимося відразу: радіти під час війни не тільки можна, а й потрібно, – наполягає психолог.
За її словами, позитивні, світлі та радісні емоції просто необхідні нашій психіці. Передусім для того, щоб витримати важке випробування, що випало на нашу долю.
– Інше питання, наскільки доречна наша радість життя в тих чи інших обставинах. І це – питання моральних пріоритетів кожного з нас, – уточнює Вікторія.
І пропонує розібратися з ситуативними моментами, коли слід добре подумати, перш ніж поділитися своїм благополуччям і умиротворенням з навколишнім світом.
- Обережніше з соціальними мережами. У період війни, коли наші стрічки у соцмережах заповнені повідомленнями про загиблих героїв, ваші радісні обличчя на тлі прекрасних пейзажів, наприклад Іспанії або Швейцарії, м’яко кажучи, будуть мати вигляд недоречний і, як мінімум, викликати роздратування.
- Цілком доречними в цей період можуть бути ваші позитивні пости з домашніми вихованцями або квітами. Такі знімки, може, і не викличуть особливого захоплення, але і злість теж навряд чи спровокують.
- Не потрібно постити їжу і всяку смакоту, оскільки в деяких регіонах, особливо тих, які тимчасово окуповані, люди змушені жити впроголодь.
- Розповідаючи про свою волонтерську роботу, намагайтеся не випинати себе, побільше розповідайте про своїх колег, і про людей, яким ви допомагаєте.
Найголовніше – до почуттів людей, які побачать ваші публікації в соціальних мережах, потрібно ставитися в максимально щадному режимі.
Щоб вибрати правильну тональність, слід постаратися поставити себе на місце людини, якій, на відміну від вас, сьогодні набагато важче і гірше.