Згадайте перші дні й тижні війни. Майже у всіх зник апетит. Від шоку не хотілося нічого, аж нудило.

Та ось на четвертий тиждень війни організм почав звикати до ситуації. І багато хто зазначає, що з’явився не просто апетит, а сильний потяг до солодкого, випічки. Навіть ті, хто у мирний час відмовлялися від солодощів, наразі приохотились до них.

Дієтологиня Анастасія Горобець пояснює, чому сталося саме так.

Немає бажання їсти

Фізіологічно стрес має дві фази – гостру і хронічну.

– Під час гострої фази виділяється гормон адреналін, який готує організм або тікати, або боротися з потенційним ворогом, – пояснює дієтологиня.

Таким чином організм активує процеси, що допомагають вижити, а активність травлення зменшується, виділення слини, шлункового соку, ферментів, перистальтика кишківника гальмуються.

Не змушуйте себе їсти. Це небезпечно, адже їжа буде довго лежати в шлунку, погано перетравлюватись. Через це виникне важкість у шлунку, нудота або навіть блювання.

– Прислухайтесь до себе. Немає апетиту – не їжте, але обов’язково пийте воду, чай, компот. Щоб відчувати більше енергії, підсолоджуйте напої, – радить Горобець.

Через кілька днів вимушеного голодування потрібно вживати у невеликій кількості висококалорійні сухофрукти, горішки.

– Оскільки відчуття апетиту та голоду відсутнє, людина може просто забути поїсти. Раджу поставити нагадування на телефон, щоб кожні три-чотири години ви могли зробити паузу для жменьки горішків чи насіння. Енергія для організму життєво необхідна, – наголошує лікарка.

Фаза гострого стресу також притаманна дітям. Вони можуть не відчувати апетит та голод, як і дорослі.

Щоб відволікти від стресу дітей, пограйте з ними, покажіть мультики. Вибирайте тематику, де є фрукти, овочі, харчування взагалі.

Також можна дозволити їм шоколадні батончики. Якщо це єдине, що зможе з’їсти дитина у стані гострого стресу, дозвольте їй отримати енергію з солодощів.

Етап другий – їсти хочеться постійно

На зміну першій фазі стресу приходить друга. Тепер в організмі виділяється інший гормон стресу – кортизол. Він дає сили для захисту. Але тільки у випадках короткого стресу. У хронічному – підвищений рівень цукру не використовується як джерело енергії. Тому калорії відкладаються у депо до потрібного часу.

– Щоб утримати цей рівень цукру в крові, організм формує відчуття підвищеного апетиту. Тому у хронічному стресі нам сильно хочеться легкозасвоюваних вуглеводів (випічку, солодощі, рис, картоплю), – зазначила дієтологиня. – Ці продукти мають високий глікемічний індекс. Тобто їхня глюкоза здатна швидко засвоюватись та всмоктуватись.

Потяг до жирного стимулює роботу дофамінової системи. Задоволення від їжі тимчасово відвертає від стресу.

Як не заїдати стрес

Кожна людина має свою тривалість гострого стресу: декілька годин, доба або три дні. Якщо стресова ситуація триває, то стрес хронізується. І кортизол примушує заїдати його, що призводить до:

• постійно підвищеного рівня цукру в крові;
• формування шкідливої звички – постійно щось жувати;
• інсулінорезистентності;
• формування “кортизолового живота” – ожиріння в зоні живота;
• схильності до розвитку метаболічного синдрому;
• зайвої ваги.

Потрібно їсти тричі на день. Основу раціону мають становити клітковина або харчові волокна. Споживайте крупи, цільнозернові, бобові, овочі та горіхи. Вони надають якісне довготривале насичення.

– Якщо сильно хочеться батона, дозвольте собі скибочку на обід чи на сніданок. Солодке також можна, але не як перекус, а після основного приймання їжі, – радить дієтологиня.

Дотримання цих порад допоможе підтримати вагу та запобігти формуванню інсулінорезистентності, яка вірогідна в умовах підвищеного синтезу кортизолу.

Харчування і психологія

Багато хто не може їсти, читаючи, як у блокованих містах люди не мають продуктів і голодують.

Дієтологиня стверджує, що це питання психотерапевтичного спрямування. Потрібно змінювати свої думки та переконання. Допоки ви будете відчувати провину через гуманітарну катастрофу в інших містах, апетит не повернеться в норму.