Родина – одна з найбільших цінностей людини. Із початком війни безліч українських сімей змушені були тимчасово розлучитися, оскільки жінки з дітьми виїхали подалі від небезпеки – у відносно спокійні регіони або за кордон. А ще багато родин зіштовхнулися з ситуацією, коли тато або мама пішли на фронт.

Психологиня благодійного фонду Запорука Лілія Cіроха розповіла, як про це говорити з дитиною.

– Важливо бути щирим з дитиною. Поясність дитині обставини, відповідно до її віку. Не треба вигадувати та фантазувати – це лише погіршить ситуацію. Не приховуйте той факт, що зараз війна, адже дитина все одно про це дізнається, а на вас потім може бути ображена через обман, – говорить Лілія Сіроха.

За її словами, треба бути готовими відповідати на всі запитання – коротко та без зайвих подробиць. Водночас треба наголосити, що навіть якщо ви не разом, то все одно залишаєтеся однією родиною.

– Діти завжди “зчитують” емоції своїх батьків. Тому намагайтесь бути щирими, не робіть вигляд, що нічого не сталася. Якщо ви дозволите собі говорити, що вам сумно, дитина також зможе говорити відкрито з вами про свої почуття. Але важливо тримати баланс та не плакати й горювати весь час. Дозволяйте собі і позитивні емоції, – додає вона.

Важливо дати дитині відчуття безпеки та захищеності, зазначає фахівець.

– Розкажіть, що ви залишаєтесь поруч і будете робити все, щоб захистити дитину. А тато зі свого боку також буде робити все, щоб захистити всю сім’ю, – пояснює Лілія Сіроха.

Якщо є така можливість, нехай тато обов’язково попрощається з дитиною. Водночас вона може подарувати або намалювати татові щось, що буде з ним. А тато може зробити маленький подарунок дитині.

– Намагайтесь говорити про все в позитивному руслі, але не давайте марних обіцянок. Розкажіть дитині, що якщо у тата буде можливість, він завжди буде виходити на зв’язок та телефонувати. Надсилайте ваші фото, фото дитини, якісь буденні милі речі з мирного життя, – коментує психолог.

Рекомендації:

1. Намагайтесь підтримувати звичний режим життя дитини. Стабільність дуже важлива для дитини, особливо, коли зовнішні обставини так часто змінюються. Також не забувайте про базові потреби дитини – про вчасний прийом їжі, достатній сон, прогулянки.
2. Нагадуйте частіше дитині, що ви її дуже любите, як вона вам важлива. Тато на війні, ризикує життям, але це не означає, що родина повинна весь час плакати та сумувати.
3. Частіше передивляйтесь ваші спільні фотографії. Приємні спогади – те, що завжди залишається з нами.
4. Можете заохочувати дитину малювати або робити поробки татові. Потім можете їх фотографувати та надсилати йому такі приємні сюрпризи.
5. Стежте, щоб у дитини не виникало почуття провини за те, що вона продовжує своє звичне життя – спілкується, навчається, гуляє. Запевніть, що тато радіє, коли дитина має змогу робити все те, що вона звикла і що їй подобається.
6. Частіше запитуйте, як дитина себе почуває, який її настрій. Обіймайте, намагайтесь дати стільки уваги, скільки вона зараз потребує. Також говоріть про свої почуття до тата, наголошуйте, що ви всі разом – ви родина.
7. Також важливо стежити за тим, що ви дивитесь та про що говорите в присутності дитини. Адже надмірні подробиці війни можуть травмувати дитину та налякати.

Війна в Україні зараз стала частиною нашого життя. Та попри все, життя продовжується. І хорошим моментам і почуттям в ньому точно повинно бути місце.

Джерело: Благодійний фонд Запорука