Китайський коронавірус все швидше поширюється світом, а кількість заражених зростає. Станом на 29 січня понад 6 тис. людей заразились, 132 з них – померли. За межами Китаю вірус зафіксовано у 17 країнах.
Місто Ухань, звідки поширилась хвороба, майже одразу закрили на карантин. Мешканцям заборонили виїжджати за межі міста – вокзали, аеропорти та дороги закриті. Наступними стали міста Хуанган и Ечжоу.
А 28 січня у Тяньзіні, що за 150 км від Пекіну, оголосили воєнний стан. Там, до слова, розташована одна з найбільших морських гаваней у Китаї, а населення міста становить понад 15 млн.
Топ-5 епідемій останнього століття
Коронавірус з Китаю – не єдиний випадок масштабного поширення нової хвороби. За останні 100 років у світі було зафіксовано кілька великих спалахів інфекційних захворювань.
-
Іспанський грип
Майже 100 років тому, у 1918-1920 роках, у світі лютував іспанський грип або, як його ще називали – іспанка.
Симптоми хвороби розвивались стрімко – це був кашель з кров’ю, різке зниження артеріального тиску, тахікардія, слабкість, нудота. Причому “згорали” від іспанського грипу за декілька годин, у кращому випадку, боролись з вірусом декілька днів.
Заразилось іспанкою 550 млн населення світу – майже третина. За різними оцінками, пандемія забрала життя 50-100 млн осіб, це близько 3-5% населення.
-
Пташиний грип
У 1997 році у Гонконзі було зафіксовано перший випадок зараження людини пташиним грипом H5N1.
Цей вірус передався від домашньої птиці, зокрема курей. Та поки що людської форми вірус не набув – всі хворі заразились пташиною.
ВООЗ вважає його грипом з найвищим ступенем потенційної небезпеки, адже якщо він мутує та зможе стабільно поширюватися серед людей, то переросте у всесвітню епідемію.
Серед симптомів пташиного грипу – затяжна лихоманка, фарингіт, кашель, болі у м’язах та суглобах, іноді проблеми з диханням.
За даними ВООЗ, 60% випадків захворювання були смертельними, а випадків зараження – близько 700. Втім, відсоток може бути і нижчим, адже люди з середнім ступенем тяжкості могли не звертатись до лікарні.
-
Ебола
Гостра вірусна хвороба Ебола спалахнула у 2014 році у Африці поблизу річки Ебола, яка і дала назву захворюванню. За два роки ним захворіло 30 тис. осіб, 40% з яких – померли.
Інкубаційний період може тривати до 21 дня, а потім хворий відчуває нудоту, діарею, з’являються порушення функцій нирок та печінки, висипи, в деяких випадках – зовнішні або внутрішні кровотечі.
Вакцину проти вірусу, до слова, ще не винайшли.
-
Атипова пневмонія
Атипова пневмонія або коронавірус SARS з’явився у світі у 2002-2003 роках.
До слова, він теж пішов із Китаю. 64-літній лікар приїхав із провінційного міста Гуандуна у Гонконг, де зупинився в готелі. Там він заразив 16 осіб, які розвезли вірус в інші країни, зокрема В’єтнам, Сінгапур, Канаду.
Тоді було зареєстровано 8,6 тис. випадків зараження, 813 з яких – з летальним наслідком.
Після інкубаційного періоду, який тривав від 2 до 10 днів, хворі відчували легкий нежить та симптоми звичайного ГРВІ. Згодом з’являлись лихорадка, сухий кашель, головний та м’язовий біль.
Загалом близько 90% хворих одужувало на шостий-сьомий день. У інших 10% розвивався важкий гострий респіраторний синдром, а кожен десятий – помирав.
- MERS
Перший випадок цього коронавірусу зафіксували у 2013 році. Походить з Близького Сходу та має високий рівень смертності – до 40%.
Протікає майже так, як і SARS, але відрізняється більшою агресивністю – висока температура, віддишка, сильний сухий кашель.
Він так само, як китайський коронавірус, походить від тварин. Зокрема – від верблюдів та кажанів. Припускають, що люди заразились ним через вживання верблюжого м’яса або молока.
Станом на 2019 рік підтверджено 2,5 тис. випадків хвороби на цей вірус, 858 з яких – смертельні.
Що ми знаємо про китайський коронавірус?
Головна загроза китайського вірусу не в тому, що він вбиває багато людей, адже це приблизно 2,2% від всіх хворих, а у тому, що він швидко поширюється світом. Разові випадки зафіксували вже у 17 країнах.
Але як поведе себе вірус далі – припустити дуже важко, стверджує лікар-інфекціоніст Ольга Голубовська.
– Є припущення, що вірус все-таки набирає агресивності. Але що буде завтра – ми не знаємо. Віруси, стикаючись з людською популяцією, можуть як набирати свою вірулентність якийсь час, так і знижувати, як це було з SARS.
Водночас вона додає, що порівняно з кором або Еболою рівень контагіозності китайського коронавірусу не такий високий – під час контакту хворіє дві-три людини з 10.
Це біологічна зброя?
У ЗМІ почали обговорювати можливі причини виникнення вірусу, одна з яких – він міг просочитись з лабораторії, де ймовірно розробляли біологічну зброю.
Так, The Washington Times припускає, що в Уханському інституті вірусології велася робота, пов’язана з секретною програмою розроблення біологічної зброї, частиною якої міг бути новий коронавірус. Видання посилається на ізраїльського аналітика з біологічних воєн Дені Шохама.
Офіційна ж версія стверджує, що вірус поширився з рибного ринку, а саме тієї його частини, де продавали диких тварин. А його носіями могли бути змії або летючі миші.
Саме тваринне походження вірусу, за словами медиків, становить небезпеку.
– Якщо з’являється збудник, якого ніколи не було в людській популяції, і він до нас потрапив з тваринного світу – це небезпечно. По-перше, це означає, що немає колективного імунітету. По-друге, збудник набув досить агресивної мутації, адже вона дозволяє йому такі речі робити, – пояснює Голубовська.
Економічні наслідки
Китай – одна з найбільших економік світу, а спалах там коронавірусу спричинив коливання показників світових бірж – падають акції компаній, ціни на нафту.
Економічний експерт Growford Institute Олексій Кущ пояснює це фінансовими спекуляціями з метою заробити на настроях населення, адже ми живемо в умовах поведінкової економіки.
– Паніка – гарне пальне, щоб розпалювати фінансове багаття і спалювати фінансові активи на глобальних ринках у вигляді падіння котирувань на сировинні товари, акції та зростання золота як консервативного інструменту.
Жодний підстав вважати, що зароджується тренд на падіння міжнародної економіки, немає, наголошує експерт.
Попри це, боротьба з коронавірусом не тільки не похитне економіки Піднебесної, а може спричинити зростання її ВВП.
– Держава виділяє більше коштів на науково-дослідні розробки, вони призводять до появи нових препаратів, це дає сплеск розвитку фармацевтичної і медичної галузей, плюс державні інвестиції в медицину – все це дає ефект у вигляді зростання ВВП.
Хоча експерт попереджає, якщо вірус набуде світових масштабів, це може підірвати економіку – будуть заблоковані міжнародні вантажні та пасажирські перевезення, виробництво скоротиться тощо.
Водночас випадків захворювання щодня все більше. А медики не заперечують ймовірність, що коронавірус може дійти і до України. Факти ICTV вже писали, як захистити себе у цьому випадку.