Всесвітній день лінощів відзначають 20 серпня. Але у багатьох це свято проходить практично кожен день. Проте інколи такий спосіб “нічогонероблення” може перерости у внутрішній дискомфорт, який називають прокрастинацією.
Коли людина лінується, вона не переживає цей стан, їй комфортно. А під час прокрастинації людина переживає докори сумління за те, чого вона не зробила або відклала на потім. Відповідно, це може негативно вплинути на моральний та фізичний стан.
Психолог Катерина Клюшниченко розповіла Фактам ICTV, що таке прокрастинація, як із нею боротися та у яких випадках вона може бути навіть корисною.
Що таке прокрастинація
Прокрастинація – це постійне відкладання важливих справ, завдань, доручень, яке призводить до негативних наслідків. Це певний супротив нашої психіки. Він виникає саме через те, що ми підсвідомо не хочемо йти туди, де нам страшно, незрозуміло і невідомо. Адже для цього постійно потрібно докладати зусиль, щоб звикнути до нового і жити у цьому.
За словами психолога, є низка факторів виникнення прокрастинації:
- Постійне порівняння себе з іншими людьми. Так людина завжди буде у програші, тому що постійно буде хтось успішніший, талановитіший, багатший.
- Низька самооцінка, зависокі вимоги до себе.
- Страх невдачі. Людина боїться, що не впорається із поставленим завданням, і тоді краще вже й не робити справу взагалі.
- Перфекціонізм. Нездатність прийняти нічого, крім ідеального, і якщо виконувати справу, то бездоганно.
- Страх успіху. Стати успішнім означає стати помітним, на людину починають звертати увагу. Це про те, що потрібно брати на себе більше відповідальності й мати більші ризики.
- Невірні переконання. Якщо все робити в останній момент, людина може вважати, що виконає свою справу набагато якісніше.
- Невмотивованість.
– Корисно розібратись з причинами, які спонукають відкладати справи, а також звернути увагу на ті бонуси, які дає прокрастинація. Прокрастинуючи, людина може отримувати спілкування, підтримку чи можливість фізично відпочити. І усвідомлення цих бонусів так само допомагає людині знайти вихід із цього. Адже якщо переваги від прокрастинації переважують недоліки, то і немає мотивації щось змінювати, – зазначила спеціаліст.
Синдром відкладеного життя
Клюшниченко стверджує, що синдром відкладеного життя – це величезна група життєвих сценаріїв, які полягають у тому, що людина щиро і часто неусвідомлено вважає, що зараз вона не живе справжнім життям, а лише готується до нього.
Основна причина появи цього синдрому – динамічний ритм сьогодення: потрібно бути продуктивним і успішним, обзавестися крутою машиною, власним житлом, справи повинні йти “не гірше, ніж в інших“. І головне – ми бачимо з соціальних мереж, що в інших людей вже нашого віку все це є.
Психолог пояснила, що людині жити тут і зараз заважає динамічний ритм життя, завищені вимоги й очікування від себе. Плюс установки, які обмежують людину. Наприклад, те, що досягти успіху можна лише у зрілому віці, і людина чекає цього моменту, коли ось-ось прийде успіх.
Невпевненість у собі та реалізація не власних цілей суттєво заважає жити людині у “реальності”. Спеціаліст каже, що люди, яким страшно почати якісь дії, щоб впоратися із проблемою, теж страждають. Зазвичай вони вважають, що все вирішиться саме собою, лише слід перечекати.
Симптоми відкладеного життя
- ретельна підготовка до поворотного моменту і щасливого майбутнього;
- надцінність точки відліку;
- відношення до сьогодення як до безглуздого існування;
- відчуття постійної тривоги, хвилювання, страху;
- небажання проявляти ініціативу, лідерські якості, таланти, здібності;
- відсутність певних планів і цілей;
- схильність до накопичення, економії, жадібність;
- пошуки виправдань для самого себе, самозаспокоєння;
- знецінення своїх власних дій.
Чим небезпечна прокрастинація
– Прокрастинація істотно знижує ефективність людини, впливає на рівень самооцінки і рівень життя в цілому. Вона провокує почуття провини, заважає досягненню цілей, погіршує імідж людини та позбавляє радощів від відпочинку та життя в цілому, – каже Клюшниченко.
Наслідки можуть проявлятись на фізіологічному, психологічному і соціальному рівнях. Серед фізіологічних: нервова напруга, погіршення сну, зниження концентрації уваги, емоційний та фізичний стрес.
Психологічні наслідки – відчуття провини, самокопання, зниження самооцінки, підвищена тривожність. Соціальні – погіршення стосунків з оточенням через невиконання обов’язків, обіцянок, важливих завдань, недовіра.
Коли прокрастинація корисна
За словами психолога, якщо людина весь час відкладає якісь завдання, можливо, це просто не те, чим їй слід займатися. Тоді прокрастинація може стати першим сигналом до змін у житті людини.
– Серйозні зміни у нашій свідомості відбуваються не тоді, коли ми намагаємося себе переробити, а коли ми починаємо цікавитися собою: як ми думаємо, діємо, відчуваємо, які рішення приймаємо. Зверніть увагу на те, які обставини, думки, емоції запускають прокрастинацію, – додала вона.
Прокрастинація дає певний сигнал людині і про те, що потрібно зробити паузу, перепочити. І це теж можна віднести до користі.
Як побороти прокрастинацію
Психолог дала п’ять порад, як побороти цей стан:
- Дайте собі можливість відпочити, але чітко оговоріть дедлайн свого відпочинку. Важливо перемикнути увагу, щоб відпочити й повернутися до діяльності з новими ідеями.
- Сформуйте підтримуюче середовище. Можна створити штучні дедлайни і нагадування, що треба виконати завдання. Також варто заручитись підтримкою близьких і відправляти їм кожні 2-3 дні фото вашої виконаної роботи. Це допоможе підштовхнути процес у сторону виконання.
- Почніть шукати причини, які приводять вас до відкладання справ на потім. Запитайте у себе: що хорошого ви отримуєте від прокрастинації, що поганого, що може статися, якщо ви перестанете відкладати справи, та що може статися хороше.
- Відслідковуйте свій стан. Хронічна прокрастинація – щоденне випробування, і щоб навчитися із нею справлятися, потрібно виробити звичку спостерігати, що із вами відбувається тут і зараз. Які обставини, думки, емоції запускають прокрастинацію? Почніть занотовувати це.
- Опановування методів тайм-менеджменту точно піде на користь людині, яка прокрастинує. Розподіл справ на важливі та неважливі, планування дня, делегування – все це неймовірно важливі навички.
Як зробити так, щоб прокрастинація не виникала
Клюшниченко запевнила, що ніхто не може бути застрахований від того, що прокрастинація не з’явиться в його житті. Але якщо людина вміє прислухатись до себе, піклується про свій фізичний та психологічний стан, живе з собою у ладу, то їй буде значно простіше виявити прокрастинацію на ранніх етапах, і вона зможе позбутись її.